Механізм отримання показань експерта як елемент оцінювання його висновку: судово-ветеринарний аспект
Вантажиться...
Дата
Автори
DOI
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник/консультант
Члени комітету
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Національний науковий центр «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса»
Анотація
Розглянуто особливості допиту судово-ветеринарного експерта, предметом якого є надання судово-ветеринарним експертом свідчень, роз’яснення або уточнення висновку.
Мета — схарактеризувати особливості отримання показань
експерта як елемент оцінювання його висновку та з’ясувати
їхній вплив на якість оцінювання висновку, для чого застосовано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження. Увагу
акцентовано на судово-ветеринарному аспекті цього питання. Доведено, що порядок виклику експерта, місце і процедура
його допиту обумовлені процесуальним законодавством України та відповідають правилам виклику й допиту решти учасників кримінального провадження. Визначено алгоритм допиту судово-ветеринарного експерта, який містить такі етапи:
1) з’ясування компетентності судово-ветеринарного експерта; 2) уточнення окремих аспектів призначення та перебігу
виконання судово-ветеринарної експертизи; 3) аналізування
об’єктів і вихідних даних, якими судово-ветеринарний експерт
оперував під час проведення експертизи та складання висновку; 4) з’ясування особливостей застосованих методик судово-експертного дослідження й інформаційних джерел; 5) аргументування достовірності висновку експерта. Виокремлено
процедуру допиту судових експертів, які проводили комплексну або комісійну експертизу, наголошено на особливостях такого допиту. Констатовано умови, за яких допит судово-ветеринарного експерта проводити недоцільно. Аргументовано, що
запропонований алгоритм допиту судово-ветеринарного експерта з праксеологічних позицій сприяє роботі суду: правильно
оцінити висновок і запобігти зайвим побічним запитанням.
Опис
Судово-експертна діяльність у різних
видах судочинства є важливою сферою
суспільних відносин. Судова експертиза є надійним засобом доказування,
а висновок експерта є самостійним і науково-обґрунтованим джерелом доказів
для визначення фактичних даних, отже,
впливає на ухвалення судом справедливого рішення. Гарантією з’ясування судом істини є дотримання суб’єктами
кримінального провадження, зокрема
судовими експертами, принципів об’єктивності, неупередженості, компетентності, самостійності тощо.
У практиці судочинства поширена
гіпертрофована упевненість правоохоронних органів і суду в абсолютній пра вильності висновку експерта та його
завищеному значенні для розв’язання
справи: на жаль, іноді суд посилається
на такий висновок у своїх процесуальних рішеннях без критичного осмислення. Безумовно, для усунення сумнівів у достовірності, об’єктивності та
правдивості висновку судового експерта, для перевірки правильності вихідних даних, належності й допустимості
об’єктів, достатності застосованих методик, виключення експертної помилки, суб’єкт доказування має перевірити
висновок експерта, зокрема, шляхом
проведення допиту (як найпоширенішої слідчої та судової дії): чи то на стадії досудового розслідування, чи то під
час судового розгляду кримінального
провадження. Це обумовлено тим, що висновок експерта як доказ у справі не
має переваг перед іншими доказами:
його слід перевіряти й оцінювати так
само, як і решту доказів сукупно. Метою
допиту експерта є надання експертних
свідчень, роз’яснення або уточнення
його висновку.
Ключові слова
судово-ветеринарна експертиза, висновок експерта, допит судового експерта, перевірка, оцінювання, об’єктивність, усебічність і достовірність висновку експерта, обґрунтованість, повнота дослідження, джерело доказів
Бібліографічний опис
Яценко, І. (2024). Механізм отримання показань експерта як елемент оцінювання його
висновку: судово-ветеринарний аспект. Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. Вип. 2 (35). С. 74—96. DOI: 10.32353/khrife.2.2024.06.
