Правовий статус і гносеологічна характеристика об’єктів судово-ветеринарної експертизи

Abstract

Метою праці є розкрити правовий статус і навести гносеологічну характеристику об’єктів судово-ветеринарної експертизи. Для досягнення поставленої мети застосовано загальнонаукові та спеціальні наукові методи. Уперше сформульовано дефініцію «об’єкти судово-ветеринарного дослідження» як матеріальних і матеріалізованих джерел інформації про подію правопорушення, які судовий експерт усебічно, повно, об’єктивно й безпосередньо досліджує під час проведення судово-ветеринарної експертизи на основі спеціальних знань, застосовуючи взаємопов’язаний комплекс методів, способів і засобів для розв’язання діагностичних та ситуаційних експертних завдань, поставлених у процесуальному документі про призначення судово-ветеринарної експертизи (залучення судового експерта). Аргументовано, що матеріальними об’єктами судово-ветеринарної експертизи є живі підекспертні тварини й підекспертні трупи тварин, корми й кормові добавки, біологічний матеріал тваринного походження й елементи речової обстановки місця події, а матеріалізованими — матеріали справи (провадження) і матеріали, отримані під час оперативно-розшукової і/або слідчої діяльності (протокол огляду місця події, схеми, фото- і відеодокументи тощо), ветеринарні документи (протоколи патологоанатомічного розтину трупів тварин, акти епізоотичного обстеження господарства, журнали реєстрації та лікування хворих тварин і видачі ветеринарних документів, історія хвороби та витяг з амбулаторної картки тварини, результати лабораторних досліджень біологічних рідин організму (крові, сечі, жовчі, калу, шлункового соку тощо) і бактеріологічного, вірусологічного, мікологічного досліджень біологічного матеріалу, клінічних діагностичних досліджень, експлуатаційний дозвіл та ін.).