Реферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність». – Національний науковий центр «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України, Харків, 2025. У дисертації вперше проведено комплексне дослідження концептуальних основ представництва інтересів потерпілого у кримінальному провадженні, їх теоретичних і праксеологічних засад. Розкрито особливості ґенези інституту представництва інтересів потерпілого у кримінальному процесі України, з’ясовано сутність і наукову розробленість проблематики інституту представництва інтересів потерпілого у кримінальному провадженні. З’ясовано, що у разі залучення адвоката до захисту інтересів потерпілої особи, він набуває окремого процесуального статусу, який, однак, не є чітко визначеним у чинному кримінальному процесуальному законодавстві. Обґрунтовано, що адвокат-представник потерпілого повинен бути активним учасником процесу доказування, зокрема в частині встановлення обставин, які підлягають доказуванню за ініціативою потерпілої сторони. Розкрито особливості процесуальної діяльності представника потерпілого на етапах досудового розслідування та під час судового розгляду. Підкреслено значення представництва під час реалізації потерпілим права на відшкодування шкоди, у тому числі у разі необхідності складання цивільного позову, а також в умовах особливих правових режимів – зокрема, під час воєнного стану та у справах про торгівлю людьми. Наголошено, що постраждалі у таких провадженнях є особливо вразливими особами, і саме тому потребують не лише захисту, а й активного супроводу у межах всього кримінального провадження, включно з етапом доказування ключових обставин справи. На підставі аналізу законодавчих норм, які визначають засади забезпечення прав дітей, а також положень міжнародних стандартів «дружнього до дитини правосуддя», встановлено, що ключовим інструментом реалізації процесуального інтересу неповнолітнього потерпілого є принцип компетентного юридичного представництва. Установлено, що законний представник володіє похідною правосуб’єктністю, тобто реалізує лише ті права, що надані дитині, і не може перевищувати меж, встановлених законом. Визначено, що центральним елементом представницької функції у захисті інтересів юридичної особи є діяльність представника. Розкрито предмет сфери процесуальної активності представника юридичної особи. На підставі вивчення слідчої та судової практики встановлено поширені помилки, які допускають представники юридичних осіб, постраждалих від кримінального правопорушення. Сформульовано ряд пропозицій щодо внесення змін до чинного кримінального процесуального законодавства.