Особливості використання результатів ДНК-досліджень мобільних лабораторій у кримінальному процесі

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.authorЛатиш, Катерина
dc.contributor.authorЖидков, Данило
dc.date.accessioned2026-02-25T11:08:41Z
dc.date.issued2025
dc.descriptionУ сучасному кримінальному провадженні особливе доказове значення мають сліди, що залишаються на молекулярному рівні, зокрема ДНК-сліди, які можуть міститися в біологічних зразках, вилучених на місці події. Розвиток технологій у сфері криміналістики сприяв упровадженню мобільних ДНК-лабораторій, здатних оперативно проводити генетичну експертизу безпосередньо в польових умовах. Це особливо актуально в умовах воєнного стану, коли виникає гостра потреба оперативно ідентифікувати людські рештки на місцях масових поховань або збройних зіткнень. Попри очевидну ефективність і технологічну зручність мобільних лабораторій, їх застосування супроводжується низкою криміналістичних і процесуальних викликів. Зокрема, ідеться про оцінювання доказової сили й допустимості результатів, отриманих під час експресдосліджень ДНК, а також про їх місце в системі кримінального доказування. У цьому контексті постає потреба в розмежуванні можливостей мобільних і стаціонарних ДНК-лабораторій, з’ясуванні правової природи результатів аналізу, їхнього процесуального статусу, а також у визначенні критеріїв належності, допустимості, достовірності та достатності таких доказів.
dc.description.abstractМета статті — проаналізувати процесуальний статус результатів експресаналізів ДНК, виконаних за допомогою мобільних і стаціонарних ДНК-лабораторій, виокремити переваги й обмеження таких досліджень, визначити критерії відповідності їх результатів вимогам щодо належності, допустимості, достовірності та достатності доказів, а також запропонувати шляхи вдосконалення правового регулювання процесуальної форми застосування спеціальних знань у цій сфері. Для досягнення поставленої мети застосовано комплекс загальнонаукових і спеціально-правових методів: індукцію, дедукцію, аналіз, синтез, порівняння, прогностичний, порівняльно-правовий, формально-логічний. Досліджено процесуальний статус результатів експресаналізів ДНК, виконаних за допомогою мобільних і стаціонарних ДНК-лабораторій. Розглянуто відмінності між мобільними та стаціонарними лабораторіями, з’ясовано особливості збирання й оброблення біозразків, окреслено проблемні аспекти допустимості таких результатів як доказів. Особливу увагу приділено актуальності застосування мобільних технологій в умовах воєнних дій в Україні та необхідності вдосконалення правового регулювання їх застосування. Ретельно проаналізовано також останні законодавчі зміни й судову практику з оцінювання експресдосліджень.
dc.identifier.citationЛатиш, К., Жидков, Д. (2025). Особливості використання результатів ДНК-досліджень мобільних лабораторій у кримінальному процесі. Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. Вип. 2 (39). С. 58—73. DOI: 10.32353/khrife.2.2025.05.
dc.identifier.orcidhttps://orcid.org/0000-0002-9110-116X
dc.identifier.urihttps://dspace.nncise.org.ua/handle/123456789/242
dc.language.isouk
dc.publisherНаціональний науковий центр «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса»
dc.subjectмобільні ДНК-лабораторії
dc.subjectбіологічні зразки
dc.subjectекспертне дослідження
dc.subjectдокази
dc.subjectвластивості доказів
dc.subjectпроцес доказування
dc.subjectДНК-ідентифікація
dc.titleОсобливості використання результатів ДНК-досліджень мобільних лабораторій у кримінальному процесі
dc.typeArticle

Файли

Контейнер файлів

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
674-Article Text-1426-1-10-20250929.pdf
Розмір:
411.65 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Завантажити

Ліцензійна угода

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
license.txt
Розмір:
16.25 KB
Формат:
Item-specific license agreed to upon submission
Опис:
Завантажити

Колекції

Том 39, № 2 (2025)