Лінгвістична семантико-текстуальна експертиза як спосіб вирішення питань щодо встановлення ознак розпалювання ворожнечі

Abstract

Розглянуто лінгвістичну семантико-текстуальну експертизу як ефективний спосіб ідентифікації та фіксації ознак мови ворожнечі в сучасному публічному дискурсі. Акцентовано, що в умовах розвитку інформаційного простору мова ворожнечі набуває нових форм. Семантико-текстуальний підхід дає змогу виявляти не лише окремі агресивні лексеми, а й глибинні смислові механізми, що формують ворожі ідеї, негативні стереотипи та прагматичні настанови. Визначено основні критерії, за якими здійснюється експертне встановлення мови ворожнечі: локалізація об’єкта спрямування, негативна атрибуція, приниження, атомізація та поляризація соціальних груп. Зауважено, що особливу роль у виявленні відіграє прагматичний аналіз ефекту висловлювання — його потенційної здатності спричиняти деструктивні соціальні наслідки.