Судово-медична експертиза переломів стегнової та великогомілкової кісток нижніх кінцівок у разі механічної травми

Abstract

Об’єктивне встановлення критеріїв ступеня тяжкості тілесних ушкоджень у постраждалих осіб традиційно є одним з основних завдань судово-медичної науки й експертної практики. Згідно з Правилами судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (затвердже-ними наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. № 6) ступінь тяжкості закритих переломів (зокрема, кісток нижніх кінцівок) установлюють за ознакою стійкої втрати працездатності. Однак, коли кінцевий результат травми неясний, судово-медичну оцінку тяжкості шкоди здоров’ю нерідко від-терміновують на невизначено довгий час із метою діагностики ступеня стійкої втрати працез-датності, тобто за формуванням певного результату травми, що відбувається зазвичай після проведення всіх етапів лікування. Водночас станом на сьогодні ще остаточно не розроблено кри-теріїв експертної оцінки ступеня тяжкості тілесних ушкоджень тимчасової та стійкої втрати працездатності в разі переломів кісток нижніх кінцівок залежно від їх локалізації та механізму утворення, способу лікування з урахуванням характеру ушкодження м’язів і його впливу на форму-вання найближчих і віддалених наслідків травми.