Особливості обставин, що підлягають установленню під час розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із утручанням у діяльність представників органів державної влад
Вантажиться...
Дата
Автори
DOI
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник/консультант
Члени комітету
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Національний науковий центр «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса»
Анотація
Мета роботи — визначити особливості предмета доказування у кримінальних правопорушеннях, пов’язаних із утручанням у діяльність представників органів державної влади. Для
її досягнення застосовано загальнонаукові (аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення) спеціальні й філософські методи
(діалектичний, порівняльно-правовий, системно-структурний, прогностичний). Проаналізовано проблематику предмета доказування у кримінальних правопорушеннях, пов’язаних
із утручанням у діяльність представників органів державної
влади. Визначено склад кримінальних правопорушень досліджуваної групи, проаналізовано підходи вчених до тлумачення переліку обставин, які підлягають з’ясуванню, що дає змогу
об’єднати їх у три групи: 1) обставини, що розкривають механізм кримінального правопорушення; 2) обставини, пов’язані із суб’єктивними характеристиками особи, яка вчинила
правопорушення; 3) інші обставини (розмір процесуальних витрат; обставини, що є підставою для закриття кримінального провадження; причини й умови, які сприяли вчиненню кримінального правопорушення, форми протидії розслідуванню
тощо). Окреслено перспективи подальших досліджень у межах
досліджуваної проблематики.
Опис
Формування ефективної системи криміналістичного забезпечення розслідування кримінальних правопорушень,
пов’язаних із утручанням у діяльність
представників органів державної влади,
потребує глибокого аналізу наукових
напрацювань, вивчення судової і слідчої практики у справах цієї категорії.
Такий підхід необхідний для розроблення теоретичних засад, що сприятимуть
виробленню дієвих практичних рекомендацій із розслідування цих правопорушень і визначенню оптимальних підходів до їх застосування у кримінальній
процесуальній діяльності.
Притягнення особи до кримінальної
відповідальності ґрунтується винятково
на оцінюванні доказів, тому вчені приділяють суттєву увагу проблемам доказування у кримінальному провадженні.
Теорія доказів — складова науки кримінального процесу, яка вивчає процес
формування, перевірки й оцінювання
доказів під час досудового розслідування та судового розгляду справи. Як
слушно зауважує С. Стахівський, мета
кримінально-процесуального доказування — установлення об’єктивної істини, що досягається шляхом повного
й достовірного з’ясування всіх фактів
і обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Сукупність
таких фактів і обставин визначає предмет доказування у кримінальному провадженні.
Ключові слова
кримінальне провадження, кримінальне правопорушення, доказування, предмет доказування, утручання в діяльність, орган державної влади, обставини, що підлягають установленню
Бібліографічний опис
Мета роботи — визначити особливості предмета доказування у кримінальних правопорушеннях, пов’язаних із утручанням у діяльність представників органів державної влади. Для
її досягнення застосовано загальнонаукові (аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення) спеціальні й філософські методи
(діалектичний, порівняльно-правовий, системно-структурний, прогностичний). Проаналізовано проблематику предмета доказування у кримінальних правопорушеннях, пов’язаних
із утручанням у діяльність представників органів державної
влади. Визначено склад кримінальних правопорушень досліджуваної групи, проаналізовано підходи вчених до тлумачення переліку обставин, які підлягають з’ясуванню, що дає змогу
об’єднати їх у три групи: 1) обставини, що розкривають механізм кримінального правопорушення; 2) обставини, пов’язані із суб’єктивними характеристиками особи, яка вчинила
правопорушення; 3) інші обставини (розмір процесуальних витрат; обставини, що є підставою для закриття кримінального провадження; причини й умови, які сприяли вчиненню кримінального правопорушення, форми протидії розслідуванню
тощо). Окреслено перспективи подальших досліджень у межах
досліджуваної проблематики.