Особливості обставин, що підлягають установленню під час розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із утручанням у діяльність представників органів державної влад
Loading...
Date
Authors
item.page.thesis.degree.name
item.page.thesis.degree.level
item.page.thesis.degree.discipline
item.page.thesis.degree.department
item.page.thesis.degree.grantor
item.page.thesis.degree.advisor
item.page.thesis.degree.committeeMember
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Національний науковий центр «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса»
Abstract
Мета роботи — визначити особливості предмета доказування у кримінальних правопорушеннях, пов’язаних із утручанням у діяльність представників органів державної влади. Для
її досягнення застосовано загальнонаукові (аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення) спеціальні й філософські методи
(діалектичний, порівняльно-правовий, системно-структурний, прогностичний). Проаналізовано проблематику предмета доказування у кримінальних правопорушеннях, пов’язаних
із утручанням у діяльність представників органів державної
влади. Визначено склад кримінальних правопорушень досліджуваної групи, проаналізовано підходи вчених до тлумачення переліку обставин, які підлягають з’ясуванню, що дає змогу
об’єднати їх у три групи: 1) обставини, що розкривають механізм кримінального правопорушення; 2) обставини, пов’язані із суб’єктивними характеристиками особи, яка вчинила
правопорушення; 3) інші обставини (розмір процесуальних витрат; обставини, що є підставою для закриття кримінального провадження; причини й умови, які сприяли вчиненню кримінального правопорушення, форми протидії розслідуванню
тощо). Окреслено перспективи подальших досліджень у межах
досліджуваної проблематики.
Description
Формування ефективної системи криміналістичного забезпечення розслідування кримінальних правопорушень,
пов’язаних із утручанням у діяльність
представників органів державної влади,
потребує глибокого аналізу наукових
напрацювань, вивчення судової і слідчої практики у справах цієї категорії.
Такий підхід необхідний для розроблення теоретичних засад, що сприятимуть
виробленню дієвих практичних рекомендацій із розслідування цих правопорушень і визначенню оптимальних підходів до їх застосування у кримінальній
процесуальній діяльності.
Притягнення особи до кримінальної
відповідальності ґрунтується винятково
на оцінюванні доказів, тому вчені приділяють суттєву увагу проблемам доказування у кримінальному провадженні.
Теорія доказів — складова науки кримінального процесу, яка вивчає процес
формування, перевірки й оцінювання
доказів під час досудового розслідування та судового розгляду справи. Як
слушно зауважує С. Стахівський, мета
кримінально-процесуального доказування — установлення об’єктивної істини, що досягається шляхом повного
й достовірного з’ясування всіх фактів
і обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Сукупність
таких фактів і обставин визначає предмет доказування у кримінальному провадженні.
Citation
Мета роботи — визначити особливості предмета доказування у кримінальних правопорушеннях, пов’язаних із утручанням у діяльність представників органів державної влади. Для
її досягнення застосовано загальнонаукові (аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення) спеціальні й філософські методи
(діалектичний, порівняльно-правовий, системно-структурний, прогностичний). Проаналізовано проблематику предмета доказування у кримінальних правопорушеннях, пов’язаних
із утручанням у діяльність представників органів державної
влади. Визначено склад кримінальних правопорушень досліджуваної групи, проаналізовано підходи вчених до тлумачення переліку обставин, які підлягають з’ясуванню, що дає змогу
об’єднати їх у три групи: 1) обставини, що розкривають механізм кримінального правопорушення; 2) обставини, пов’язані із суб’єктивними характеристиками особи, яка вчинила
правопорушення; 3) інші обставини (розмір процесуальних витрат; обставини, що є підставою для закриття кримінального провадження; причини й умови, які сприяли вчиненню кримінального правопорушення, форми протидії розслідуванню
тощо). Окреслено перспективи подальших досліджень у межах
досліджуваної проблематики.
