Географічні зазначення як об’єкти судової експертизи у сфері інтелектуальної власності: теоретичні аспекти й основні завдання

Abstract

Метою статті є дослідження сучасних теоретико-правових засад проведення судових експертиз, пов’язаних із різними засобами індивідуалізації товарів і послуг, у яких одним із досліджуваних об’єктів є географічне зазначення; аналізування принципів правової охорони географічних зазначень в Україні й особливостей регулювання відносин, що виникають у зв’язку з їх реєстрацією, використанням і захистом; формування орієнтовного переліку основних завдань експертизи, пов’язаної із географічними зазначеннями. Для досягнення поставленої мети застосовано загальнонаукові (аналіз, синтез, узагальнення, опис, систематизацію тощо) і спеціальні методи. Визначено, що конфлікти через географічні зазначення можуть виникати щодо таких об’єктів: зареєстрованих і добре відомих торговельних марок, доменних імен, а також позначень, що не набули правової охорони, тощо. Проаналізовано практику розв’язання спорів щодо таких позначень, сформульовано дефініцію предмета експертизи, пов’язаної із географічними зазначеннями, окреслено перелік її основних завдань. Запропоновані тут положення є підґрунтям для формування теоретико-методологічних засад експертизи у сфері інтелектуальної власності й удосконалення методичних підходів із виконання експертних завдань.