Теоретичні та праксеологічні засади реалізації права на захист в Україні.

Abstract

У дисертаційному дослідженні здійснено комплексний аналіз еволюції законодавства України та формування інституту правничої допомоги в кримінальному процесі, враховуючи глибинні теоретичні напрацювання, практику Європейського суду з прав людини, національну судову практику та міжнародні стандарти у сфері захисту прав людини. Досліджено історичні засади формування доктрини правничої допомоги в Україні. Запропоновано уточнене визначення поняття «професійна правнича допомога». Аргументовано концептуальну роль правничої допомоги як інструмента правового розвитку держави та реалізації принципів верховенства права, доступу до правосуддя й соціальної справедливості. Розглянуто діяльність правозахисних організацій і громадянського суспільства як важливий елемент захисного механізму. У роботі комплексно розкрито проблематику реалізації права на захист у воєнний час, визначено загрози ефективності діяльності адвоката, зокрема обмеження через дистанційність участі, ризики для життя та здоров’я. Запропоновано запровадження більш гнучких механізмів зміни захисника та посилення гарантій конфіденційності. Проведено детальний аналіз спеціального досудового розслідування, запропоновано вдосконалення порядку залучення захисника та чітке регулювання строків ознайомлення з матеріалами справи, що дозволить запобігти формальним підходам. Розроблено концепцію співвідношення загальних гарантій адвокатської діяльності та спеціальних гарантій захисника у кримінальному провадженні як системи загального і часткового. Проаналізовано проблематику безоплатної правничої допомоги в Україні, визначено ключові обмеження її ефективності, запропоновано інноваційні підходи, включаючи розвиток онлайн-форм та інтеграційні комунікаційні стратегії. Обґрунтовано потребу інтеграції техніко-криміналістичних засобів у діяльність захисника, розроблено алгоритм роботи з цифровими доказами, висвітлено ризики кібербезпеки. Розкрито проблематику захисту затриманих осіб, визначено міжнародні стандарти гарантій конфіденційності, права на швидку перевірку законності затримання, а також права на обрання правової позиції. Визначено роль адвоката під час застосування запобіжних заходів, обґрунтовано необхідність активної захисної позиції для мінімізації обмежень прав особи. Розкрито принципи реалізації права на захист у судовому провадженні, акцентовано на важливості перехресного допиту, комплексної оцінки доказів та активної участі адвоката в судових дебатах. Запропоновано пропозиції щодо вдосконалення кримінального процесуального законодавства України, функціонування інституту правничої допомоги, забезпечення справедливого судового розгляду та зміцнення гарантій прав і свобод людини.