Концептуальні засади судово-ветеринарної експертизи в Україні: теорія, методологія та праксеологія.

Abstract

Дисертація є першою в українській юриспруденції кваліфікаційною науковою роботою, в якій на основі комплексного і системного дослідження розроблено теоретичні, методологічні та праксеологічні концептуальні засади судово-ветеринарної експертизи (далі – СВЕ) в Україні як нового різновиду судових експертиз, а також надано науково обґрунтовані пропозиції, спрямовані на вдосконалення кримінального й адміністративного законодавства і правозастосовної практики. Структура дисертаційної роботи включає вступ, чотири основних розділи дослідження, висновки, список використаних джерел, додатки. У першому розділі «Теоретичні засади судово-ветеринарної експертизи» сформульовано поняттєвий апарат щодо використання спеціальних ветеринарних знань у формі СВЕ у судочинстві, зокрема запропоновано авторську дефініцію терміну «судово-ветеринарна експертиза», схарактеризовані також ознаки СВЕ. Крім того, у цьому розділі окреслено принципи судово-експертної діяльності в Україні та показано шляхи їх реалізації у судово-ветеринарних дослідженнях. Вперше деталізовано феномен «предмета СВЕ» та розкрито його значення для теорії і практики судової експертизи; деталізовано сутність ідентифікаційних, діагностичних та ситуалогічних завдань СВЕ; аргументовано застосування методів судової експертизи у судово-ветеринарних дослідженнях. Другий розділ дисертації «Судово-ветеринарний експерт як суб’єкт процесуальних правовідносин та судово-експертної діяльності в контексті новітнього законодавства України» присвячено обґрунтуванню критеріїв визначення процесуального статусу судово-ветеринарного експерта як суб’єкта судово-експертної діяльності в контексті чинного законодавства України.