Юридична природа терміна «дорогоцінне каміння» у судовій експертизі: проблеми та шляхи їх вирішення

Abstract

Розглянуто загальні питання застосування нормативно визначеного терміна «дорогоцінне каміння» стосовно практики судової експертизи в Україні (зокрема, у сфері надрокористування та гемологічного оцінювання ювелірних виробів). Показано, що вітчизняне правове поле потребує окремого закону щодо обігу дорогоцінного каміння з урахуванням загальних засад оцінювання майна й захисту прав споживачів. Метою цієї роботи є формування авторського внеску в аналіз проблем, пов’язаних із розкриттям юридичної природи дорогоцінного каміння у судовій експертизі, та розроблення пропозицій з їх можливого подолання. Потребу в спеціальному правовому регламентуванні діяльності з видобутку, виробництва, використання, зберігання дорогоцінного каміння і виробів із нього, експертизи й контролю за операціями з ним зумовлено інтенсивністю цього обігу, а також характером цих об’єктів права — їх рідкістю в природі, високою вартістю, легкістю підроблення, а отже, підвищеною увагою з боку різного роду шахраїв і злочинців. Ситуація, що нині склалася, вимагає прийняття нормотворчих заходів, спрямованих на забезпечення господарського використання цінностей, захист споживачів дорогоцінних виробів від обману, запобігання використанню цінностей у легалізації нажитих злочинним шляхом коштів. Досліджено три складові, з яких, на думку авторів, формується юридична природа каміння в судовій експертизі: 1) значення, у якому в гемологічному законодавстві вживають термін «дорогоцінне каміння»; 2) критерії, покладені в основу класифікацій дорогоцінного каміння; 3) однозначність і чіткість визначень, пов’язаних із дорогоцінним камінням у судово-експертному законодавстві. Термін «дорогоцінне каміння» у судовій експертизі має субсидіарне значення, оскільки домінантне значення у цьому разі має належати вартості каміння як об’єкта гемологічної експертизи. Гемологічні класифікації, що нині існують, не мають сучасного наукового та практичного інтересу, оскільки відсутність показника вартості каміння робить їх декларативними з точки зору судової експертизи. Судова гемологічна експертиза має керуватися приписами гемологічної, судово-експертної та процесуальної галузей законодавства, а дорогоцінне каміння, що є його об’єктом, слід розглядати як майно (товар), для якого характерні специфічні ознаки фізичного, економічного та юридичного характеру, а також ідентифікаційна назва.