Використання штучного інтелекту в судово-експертній діяльності

Abstract

Останнім часом штучний інтелект став ординарним явищем у різних сферах людської життєдіяльності, однією з яких є судово-експертна. Окремі напрями судово-експертної діяльності навіть стали більш чутливими до використання елементів штучного інтелекту, зокрема: ідентифікація особи за ознаками зовнішності, відбитками пальців і ДНК; дослідження документів; аналізування цифрової інформації тощо. Через надзвичайно стрімкий розвиток систем штучного інтелекту нормативно-правову базу із питань його застосування недостатньо розроблено, на жаль, не тільки в Україні: за його бурхливою еволюцією явно не встигають законодавці навіть просунутих держав, хоча й дуже намагаються. Наприклад, правовим підґрунтям для регулювання застосування штучного інтелекту в ЄС є Artificial Intelligence Act, а на вітчизняних теренах — Концепція розвитку штучного інтелекту в Україні. Автори цього дослідження мали на меті окреслити можливості, перспективи й межі використання штучного інтелекту в судово-експертній діяльності в Україні й інших державах і розробити гнучку правову базу його застосування з обов’язковим професійним контролем людини (судового експерта). Для досягнення поставленої мети автори послуговувалися компексом загальнонаукових і спеціальних методів (порівняльним (компаративним), історико-правовим, системного аналізу, узагальнення, прогнозування). Запропоновано розробити алгоритми контролю та стандартизувати процес впровадження штучного інтелекту до його практичного застосування. Елементи штучного інтелекту сьогодні вже можна активно й беззастережно застосовувати в дидактичній (освітній) сфері й науковій діяльності, тоді як у судово-експертній галузі спершу важливо сформулювати високі етичні, правові й безпекові стандарти його використання.