Досвід держав Європи в розбудові інститутів правничої допомоги та захисту в кримінальному судочинстві
Вантажиться...
Дата
Автори
DOI
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник/консультант
Члени комітету
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Національний науковий центр «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса»
Анотація
вропейських держав у розбудові таких інститутів кримінального процесу, як захист і надання правничої допомоги
в межах кримінального провадження. Застосовано загальнонаукові методи (аналіз і синтез, узагальнення, логіко-структурний тощо), методи порівняльно-правового дослідження
та системного аналізу. З’ясовано, що в більшості країн Європи система кримінального процесуального законодавства
більш усталена, на відміну від системи кримінального процесуального законодавства України. Адвокатура як неурядовий
інститут у Франції, Німеччині, Польщі, Естонії тощо також
функціонує згідно з усталеними традиціями, які виникли ще
в XVII—XVIII ст., проте така ситуація не гарантує відповідності правозахисної діяльності сформованим міжнародним
стандартам у сфері захисту особи від кримінального переслідування. Зроблено висновок, що діяльність у межах здійснення захисту особи у сфері кримінального судочинства в різних
країнах принципово не відрізняється. Навіть більше, вимоги
до захисників, передбачені чинним законодавством України,
у певних аспектах є більш суворими, аніж, наприклад, у Франції та Німеччині. Нині важливо з’ясувати, які типові помилки
мають місце в діяльності правоохоронних органів і захисників на стадії досудового розслідування, що суттєво позначаються
на порушенні міжнародних засад захисту особи від кримінального переслідування
Опис
Однією з функцій кримінального процесу є кримінальне переслідування, під
яким розуміють цілеспрямовану діяльність щодо викриття винних у скоєнні
суспільно небезпечного діяння . Така
функція є багатокомпонентною, адже
охоплює ще й такі одиничні завдання:
1) висування обвинувачення та його
доведення в кримінальному процесі; 2) побудову версій; 3) установлення
особи, яка скоїла кримінальне правопорушення; 4) розшук підозрюваного,
якщо місце його перебування невідоме;
5) проведення слідчих (розшукових)
дій і негласних слідчих (розшукових) дій
тощо. Захист особи, яка стала учасником
кримінальних процесуальних відносин, належить до стратегічних завдань
не тільки кримінального провадження
та його провідних учасників, а й усього
державного механізму, на який покладено виконання правоохоронних і правозахисних функцій загалом, а також
інших завдань щодо утвердження та забезпечення прав і свобод людини.
Ключові слова
кримінальне судочинство, захист, правнича допомога, адвокат, захисник, міжнародні стандарти, досвід європейських держав
Бібліографічний опис
Коломойцев, М. (2024). Досвід держав Європи в розбудові інститутів правничої допомоги
та захисту в кримінальному судочинстві. Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. Вип. 3 (36). С. 148—161. DOI: 10.32353/khrife.3.2024.10.
