Інтеграція віртуальної реконструкції у кримінальний процес України (на прикладі слідчого експерименту)

Abstract

This article purpose is to conduct a comparative legal analysis of reconstruction institution of criminal offenses and to scientifically justify feasibility of introducing virtual situational investigative experiments into Ukrainian criminal proceedings as a new standard of scientific reliability and metric accuracy of evidence. For achieving this goal, general scientific and special methods of scientific cognition were used (comparative legal one, formal legal one, forecasting, modeling, systemic-structural, analysis, and synthesis). The issue of limitations of conducting traditional crime scene reconstructions in conditions of martial law, caused by the destruction of the material environment and dangerous access to the scenes of events, has been highlighted. The advantages of 3D technologies (LiDAR, photogrammetry) for creating metrically accurate digital models of the scene of the incident, which ensure the transition from subjective perception to algorithmic verification, are substantiated. The feasibility of using 3D models as an addition to investigative action protocol is proven. It is concluded that digital transformation of evidence is a leading stage in modernization of justice, combining technical accuracy with procedural fairness.Мета — провести порівняльно-правовий аналіз інституту реконструкції подій кримінального правопорушення та науково обґрунтувати доцільність впровадження в український кримінальний процес віртуального ситуаційного слідчого експерименту як нового стандарту наукової надійності й метричної точності доказування. Для досягнення поставленої мети застосовано загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання (порівняльно-правовий, формально-юридичний, прогнозування, моделювання, системно-структурний, аналіз і синтез). Актуалізовано проблему обмеженості проведення традиційного слідчого експерименту в умовах воєнного стану, що зумовлено руйнуванням матеріальної обстановки й небезпечним доступом до місць подій. Обґрунтовано переваги 3D-технологій (LiDAR, фотограмметрія) для створення метрично точних цифрових моделей місця події, що забезпечують перехід від суб’єктивного сприйняття до алгоритмічної верифікації. Доведено доцільність використання 3D-моделей як додатка до протоколу слідчої дії. Зроблено висновок, що цифрова трансформація доказування є провідним етапом модернізації правосуддя, що поєднує технічну точність із процесуальною справедливістю.