Теоретико-правові та методичні засадиекспертного оцінювання відповідності веб-сайту вимогам доступності.

Abstract

Дисертація є комплексним науковим дослідженням теоретико-правових та методичних засад експертного оцінювання відповідності вебсайтів вимогам щодо «доступності» та розробленням алгоритму, що є операційною частиною експертної методики з оцінювання відповідності вебсайтів вимогам законодавства з цифрової «доступності». Основною метою визначено вирішення завдання експертного оцінювання відповідності продуктів і послуг інформаційно-комунікаційних технологій або цифрових ресурсів, зокрема вебсайтів, вимогам щодо цифрової «доступності». Проведене дисертаційне дослідження за характером і змістом вивчених питань є одним із перших в Україні комплексним науковим дослідженням теоретичних і методичних засад експертного оцінювання відповідності вебсайтів вимогам щодо «доступності». У розділі 1 «Теоретичні засади експертного оцінювання відповідності вебсайтів вимогам щодо «доступності»» знайшли відображення результати наукових пошуків щодо: теоретичного підґрунтя забезпечення доступності до цифрового простору, як базового засобу реалізації прав і свобод людини за допомогою мережі Інтернет; визначення загальної структури «доступності» у сфері цифровізації; теоретичних засад підходів до забезпечення доступності в Інтернеті; характеристики вебсайту, місце та значення експертного оцінювання відповідності вебсайтів вимогам щодо «доступності» у системі судових експертиз. Встановлено, що цифровізація, в широкому розумінні, – це процес трансформації людської діяльності та суспільних відносин з аналогової форми у цифрову, шляхом глобальної перебудови логіки, формату бізнесу, поведінкової культури людей під можливості цифрових технологій. Підсумком аналізування процесу цифровізації є такі твердження: процес цифровізації супроводжується «цифровим слідоутворенням» з боку інтернет-користувачів; до інтернет-користувачів та до суб’єктів цифровізації відносяться також підприємства та організації, корпорації і, навіть, держава; інтернет-користувачі вступають у відносини, причому не тільки між собою, а і з програмами, ботами, цифровими агентами, штучним інтелектом; вимірні чинники цифровізації можуть бути визначені на різних рівнях суспільного життя: економіка, державне управління, територіальні громади, підприємницький сектор тощо; у процесі цифровізації створюється єдиний глобальний цифровий та інформаційний простір на базі ІКТ. Визначено, що цифровий простір – це матриця середовищ, шарів і компонентів, що взаємодіють між собою через цифрові сигнали, а з людиною через засоби ІКТ, шляхом створення, обробки та передачі даних в цифровому форматі, за рахунок споживання електроенергії та обчислювальних потужностей і здатна перетворювати окремі частини суспільного життя.