Форми застосування спеціальних знань у розслідуванні господарських кримінальних правопорушень: можливість виокремлення непроцесуальної форми

Abstract

Мета статті — обґрунтувати можливість і значення непроцесуальних форм застосування спеціальних знань у досудовому розслідуванні кримінальних правопорушень у сфері господарської діяльності за допомогою низки загальнонаукових методів (аналіз і синтез, порівняльно-правовий, логіко-структурний, узагальнення, системного аналізу та ін.). З’ясовано, що базовою підставою для класифікації форм застосування спеціальних знань у кримінальному провадженні є рівень і форма їх нормативного закріплення у кримінальному процесуальному законодавстві. Констатовано, що послуговуватися результатами реалізації окремих форм спеціальних знань у доказуванні можливо, лише якщо ці способи збирання доказів передбачено кримінальним процесуальним законодавством: саме на цій підставі виокремлюють процесуальні форми застосування спеціальних знань, які визначають як прямо передбачені кримінальним процесуальним законодавством. За цією ознакою виокремлено такі процесуальні форми, як проведення судових експертиз, участь спеціалістів у слідчих (розшукових) діях. Щодо непроцесуальних форм обґрунтовано, що їх також доцільно виокремлювати, навіть попри відсутність алгоритму їх реалізації у кримінальному процесуальному законодавстві. Наголошено, що непроцесуальними формами спеціальних знань у кримінальному провадженні послуговуються для отримання інформації орієнтувального характеру, огляду й попереднього (доекспертного) дослідження об’єктів, їх перевірки за криміналістичними обліками тощо. Визначено, що результати, отримані на підставі реалізації непроцесуальних форм застосування спеціальних знань, не слід покладати в основу процесуальних форм, оскільки це може стати підставою для визнання їх недопустимими. Зауважено, що їх вагоме значення полягає у застосуванні для виконання окремих тактичних завдань розслідування, перевірки слідчих версій, з’ясування доцільності призначення судових експертиз тощо. Акцентовано на важливості консультативної допомоги обізнаних осіб як непроцесуальної форми застосування спеціальних знань на стадії досудового розслідування. Окреслено окремі дискусійні аспекти застосування висновку спеціаліста у процесі доказування фактів учинення кримінального проступку для подальших перспективних досліджень.