Допустимість у кримінальному провадженні доказів, отриманих за участі спеціаліста

Abstract

Судова експертиза та криміналістика відіграють важливу роль у забезпеченні правосуддя, сприяючи утвердженню об’єктивної істини у кримінальних провадженнях. Водночас сучасні реалії свідчать про ускладнення злочинної діяльності, зокрема про активну протидію розслідуванню суб’єктів правопорушень. Протидія розслідуванню охоплює широкий спектр протиправних діянь — від знищення доказів до впливу на свідків і слідчих, вона стала системним явищем, яке потребує глибокого наукового осмислення та розроблення ефективних методів її нейтралізації. Актуальність цієї проблематики зумовлена стрімким зростанням рівня злочинності, її транснаціональним характером і вдосконаленням способів приховування злочинів, що ускладнює роботу правоохоронних органів із їх розслідування та розкриття. У цих умовах криміналістика як наука, що вивчає закономірності механізмів учинення злочинів і способи їх розкриття, має адаптуватися до нових викликів. Протидія розслідуванню дедалі частіше набуває форм, які потребують не лише практичних, а й теоретичних підходів до її подолання. Наприклад, застосування корупційних механізмів, маніпулювання доказами або створення штучних перешкод слідству свідчать про необхідність виокремити явище протидії розслідуванню злочину як самостійний об’єкт криміналістичного дослідження. Водночас суперечливість термінологічного апарату й відсутність єдиної концепції із цього питання ускладнюють систематизування знань у цій сфері.