Формулювання та обґрунтування питань, що ставлять у документі про призначення судово-ветеринарної експертизи живих тварин

Abstract

Мета статті — виокремити, систематизувати й обґрунтувати питання, які ставлять у постанові про призначення судово-ветеринарної експертизи живої тварин, і показати їх значення для висновку експерта й суду. Для досягнення мети застосовано загальнонаукові та спеціальні наукові методи, зокрема аналіз, синтез, аналогію, формально-логічний, логікограматичний, логіко-юридичний, системно-структурний, абстрагування, моделювання, прогнозування. Окреслено коло питань, які можна поставити на розв’язання судветекспертові під час призначення експертизи за правопорушеннями, скоєними проти здоров’я та життя тварин. Усі питання умовно об’єднано в три групи: 1) виокремлення розпізнавальних ознак і фізіологічних особливостей живої тварини; 2) визначення факту ушкодження (механізму, давності й самостійності (несамостійності) утворення, наслідків для здоров’я тварини, ступеня тяжкості, каліцтва, виду травмувального знаряддя тощо); 3) з’ясування причиново-наслідкового зв’язку між завданими тварині тілесними ушкодженнями й розладом її здоров’я; визначення слідів, які свідчать про її катування, завдання їй фізичного болю і страждань, строку втрати твариною загальногосподарського або спеціального використання чи повноцінного існування в довкіллі дикої або безпритульної тварини, а також впливу на стан її здоров’я і життя дій, пов’язаних із тривалим позбавленням тепла, харчування, пиття і/або утриманням у шкідливих умовах. Праксеологічне значення результатів дослідження полягає в тому, що запропоновано систему науково обґрунтованих і логічно систематизованих питань, які можна поставити судовому експертові й на які можна отримати найбільш повні й аргументовані відповіді в оптимальний строк