Проблеми правового регулювання залучення кваліфікованих фахівців для проведення державного фінансового аудиту

Abstract

Статтю присвячено проблемам правового регулювання залучення Державною аудиторською службою на договірних засадах кваліфікованих фахівців до проведення державного фінансового аудиту. Увагу до вказаної тематики обґрунтовано існуванням практики залучення Держаудитслужбою сторонніх осіб до проведення заходів державного фінансового контролю, яка пов'язана з відсутністю в її складі «штатних» кваліфікованих фахівців, та виявленням випадків залучення осіб без укладення відповідних договорів та осіб, що на момент участі їх у проведенні контрольних заходів не мали належних доказів про підтвердження кваліфікації. Встановлено, що право Держаудитслужби залучати на договірних засадах кваліфікованих фахівців регламентовано низкою актів профільного законодавства, серед яких один з відомчих актів видано як методичні рекомендації, незважаючи на наявність в нього ознак нормативного акту. Обґрунтовано, що особливості правового регулювання сфери діяльності об'єкту аудиту обумовлюють критерії визнання залучених фахівців кваліфікованими, умови, види, форми та порядок укладення договорів, які у відповідній сфері застосовуються. Доведено, що визначення договору безпосередньо залежить від його предмету, який фактично обумовлений потребами Держаудитслужби в отриманні спеціальних знань при проведенні перевірок задля виконання завдань державного фінансового аудиту. Співвідношенням судової та наукової і науково-технічної експертизи встановлено, що спільним для них є те, що особами, які їх безпосередньо проводять, можуть быть лише визнані кваліфіковані фахівці, тобто ті, що пройшли процедуру державної акредитації (експерти, що проводять наукову і науково-технічну експертизу), або атестацію з певної спеціальності (судові експерти), та отримали відповідні свідоцтва, якими держава підтвердила їхню кваліфікацію. Доведено, що задля практичного залучення на договірних засадах кваліфікованих фахівців для проведення держфінаудиту, що потребує спеціальних, експертних знань, Держаудитслужба має прийняти рішення про проведення відповідного експертного дослідження, виступити його замовником, а після визначення організатора у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», укласти з ним оплатний договір, який за змістом має відповідати вимогам статті 22 Закону України «Про наукову і науково-технічну експертизу», або укласти оплатний договір на проведення експертного дослідження судовим експертом у відповідності до статей 7-1, 13 Закону України «Про судову експертизу». Підсумовано, що проведення державної наукової і науково-технічної експертизи або експертного дослідження судовим експертом без укладення відповідного договору є прямим порушенням чинного профільного законодавства.