Протидія розслідуванню і зловживання процесуальними правами: криміналістичне співвідношення та межі концептуального розмежування

Abstract

Мета статті — на підставі комплексного аналізу теоретичних і практичних аспектів зловживання процесуальними правами учасниками кримінального провадження визначити співвідношення цього явища з протидією розслідуванню та з’ясувати його місце в системі криміналістичного вчення. Методологічну основу дослідження становить комплекс загальнонаукових, спеціальних і філософських методів (діалектичний, системноструктурний, функціонально-діяльнісний, порівняльно-правовий, моделювання, аналіз і синтез). Узагальнено, що протидія розслідуванню є складним, багаточинниковим і поліструктурним явищем, яке охоплює як процесуальні, так і позапроцесуальні форми впливу на перебіг кримінального провадження. Її реалізація ґрунтується на використанні тактичних, психологічних, організаційних та інколи корупційних засобів, спрямованих на ускладнення з’ясування істини, перешкоджання збиранню доказів або вплив на учасників провадження. Зловживання процесуальними правами є внутрішнім, процесуально оформленим різновидом протидії, що характеризується умисним застосуванням формально дозволених інструментів усупереч їх функційному призначенню. Обґрунтовано, що співвідношення між поняттями має характер «частина — ціле»: кожне зловживання є формою протидії, однак протидія не вичерпується лише процесуальною поведінкою і може виходити за межі кримінального процесуального регулювання. Доведено, що криміналістика має підстави для зарахування категорії «зловживання процесуальними правами» до системи криміналістичного вчення про протидію розслідуванню, оскільки це явище має власні механізм, закономірності виявлення та підлягає тактичному подоланню. Його дослідження створює умови для формування ефективних процесуальних і криміналістичних заходів нейтралізації маніпулятивної діяльності учасників провадження. Зроблено висновок, що інтеграція теоретичних і прикладних аспектів аналізу зловживань у межах криміналістичної концепції протидії дає змогу створити цілісну модель протидіючої поведінки, уточнити межі процесуальної добросовісності, виявити типові механізми деструктивного впливу на доказову інформацію та розробити обґрунтовані тактичні рекомендації для слідчих, прокурорів і суду.