Концептуальні засади судово-ветеринарної експертизи в Україні: теорія, методологія та праксеологія.

Abstract

Дисертація є першою в українській юриспруденції кваліфікаційною науковою працею, в якій на основі комплексного й системного дослідження розроблено концептуальні теоретичні, методологічні та праксеологічні засади формування й реалізації СВЕ в системі експертного забезпечення правосуддя в Україні; надано науково обґрунтовані пропозиції, спрямовані на вдосконалення законодавства (КПК, ЦПК, ГПК, КАС, КК, КУпАП) та відомчих підзаконних нормативно-правових актів, а також упроваджено рекомендації щодо використання спеціальних ветеринарних знань під час досудового розслідування правопорушень, вчинених проти життя і здоров’я тварин. У роботі сформульовано теоретичні положення судово-ветеринарної експертизи – принципи, предмет, об’єкт, завдання, методи дослідження. Проаналізовано правовий статус судветексперта як суб’єкта процесуальних правовідносин і судово-експертної діяльності. Аргументовано методологічні основи судово-ветеринарної експертизи: окреслено етапи і стадії її призначення та проведення, обгрунтовно й розроблено методики судововетеринарних досліджень трупів та живих тварин. Уперше розроблено теоретико-гносеологічну конструкцію феноменів ступеня тяжкості шкоди, заподіяної здоров’ю тварини, каліцтва тварин, дефектів надання ветеринарної допомоги та дефектів організації і проведення ветеринарно-санітарних заходів. Наведено теоретико-праксеологічне обґрунтування форм і напрямів реалізації експертної ініціативи під час проведення судово-ветеринарної експертизи, інтеграції спеціальних ветеринарних знань у комплесні судовоекспертні дослідження. Розкрито напрями оптимізації шляхів ефективного застосування судово-ветеринарної експертизи в судочинстві.