Типові слідчі ситуації як передумови формування алгоритмів допиту

Abstract

Мета статті – проаналізувати слідчі ситуації як передумови побудови і впровадження алгоритмів допиту, розглянути підходи до їх типізації, виокремити типові ситуації допиту, що становлять основу формування алгоритмів допиту. Розслідування злочинів включає планування, організацію і проведення певної сукупності слідчих дій і тактичних операцій, успішна реалізація яких повинна призвести до досягнення бажаних результатів - встановлення істини по кримінальній справі. У зв’язку з цим практика розслідування злочинів визначає певне коло слідчих дій, що дозволяє стверджувати про деяку типізацію сукупності останніх. Крім того, незважаючи на багатоманітність слідчих ситуацій, їх можна об’єднати в декілька найбільш характерних груп, тобто типізувати. Це дає підстави вважати можливим застосування упорядкованого й послідовного виконання дій за визначеними приписами, що становлять алгоритм.