Особливості предмета доказування у кримінальних провадженнях щодо ухилення від відбування покарання

Abstract

Стаття присвячена комплексному дослідженню особливостей предмета доказування у кримінальних провадженнях, пов’язаних із ухиленням від відбування покарання. Обґрунтовано, що ефективність реалізації виховної функції кримінального права безпосередньо залежить від реального виконання призначеного покарання, тоді як ухилення від його відбування нівелює досягнення цілей кримінальної відповідальності та підриває авторитет правосуддя. На цій основі проаналізовано структуру предмета доказування з урахуванням специфіки складів кримінальних правопорушень, передбачених статтями 389, 390, 391 КК України. Встановлено, що предмет доказування у цій категорії проваджень охоплює не лише загальні обставини, визначені кримінальним процесуальним законодавством, а й додаткові елементи, зокрема юридичні передумови виникнення обов’язку відбування покарання, факт обізнаності особи про його умови, наявність реальної можливості виконання покладених обов’язків, а також спрямованість умислу на їх невиконання. Зроблено висновок, що систематизація елементів предмета доказування у справах цієї категорії створює підґрунтя для підвищення ефективності досудового розслідування та формування криміналістичних рекомендацій щодо протидії ухиленню від відбування покарання.