Анкетування як метод наукового пізнання та його вплив на формування методології судово-експертних дорожньо-технічних досліджень

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.authorПівньов , Євген
dc.date.accessioned2026-02-26T15:09:26Z
dc.date.issued2024
dc.descriptionДля правильного розуміння основних методологічних постулатів необхідно провести аналіз основних термінів (понять) із розглядуваного питання. Розпочнімо із тлумачення понять «методологія» і «методи пізнання». «Методологія (від грец. μέθοδος — шлях дослідження чи пізнання; λέξη — вчення) — 1) Сукупність підходів, способів, методів, прийомів та процедур, що застосовуються в процесі наукового пізнання та практичної діяльності для досягнення наперед визначеної мети. <…> ) Галузь теоретичних знань і уявлень про сутність і форми, закони, порядок та умови застосування підходів, способів, методів, прийомів та процедур у процесі наукового пізнання та практичної діяльності. Осмислюючи теоретичний та соціокультурний досвід, М. розробляє загальні принципи створення нових пізнавальних засобів. Основним об’єктом вивчення для М. є продуктивний твор чий та дійовий метод, його сутність та сфера функціювання, структура та взаємодія з іншими методами й елементами пізнавального інструментарію, його відповідність характеру досліджуваного об’єкта та зв’язок із пізнавальною метою або цілями практичної діяльності». Методологію тлумачать і як «філософське вчення про наукові методи пізнання навколишнього світу; область науки, яка вивчає загальні та спеціальні методи наукових досліджень; сукупність методів, які використовуються у будь-якій науці; принципи підходу до різних типів об’єктів дійсності і різних класів наукових задач» . Отже, визначальним у будь-яких значеннях поняття методології є поняття методу пізнання як систематизованого способу «досягнення теоретичного чи практичного результату, розв’язання проблем чи одержання нової інформації на основі певних регулятивних принципів пізнання та дії, усвідомлення специфіки досліджуваної предметної галузі і законів функціювання її об’єктів». Зважаючи на філософські тлумачення методології та методів пізнання, спираючись на думку іноземних учених, які жорстко не диференціюють ці поняття, а також на підставі уявлень вітчизняних науковців, які розглядають методологію або як учення про науковий метод пізнання, або як систему наукових принципів, на яких ґрунтується дослідження та здійснюється обрання сукупності пізнавальних засобів, методів, прийомів дослідження, Е. Сімакова-Єфремян зазначає, що найчастіше методологію тлумачать як теорію методів дослідження, створення концепцій, як систему знань про теорію науки або систему методів дослідження. Під методикою науковиця розуміє сукупність методів, прийомів, способів дослідження, включно з технікою та різноманітними операціями з фактичним матеріалом, які найчастіше використовують у певній послідовності. Отже, метод є важливою складовою методології, її концепції, хоча розроблення його провідних принципів і прийомів, послідовність їх застосування зумовлено передусім концептуальними засадами, а «вирішальне значення для розвитку методів судової експертизи має вплив науково-технічного прогресу»
dc.description.abstractЗдійснено аналіз основних термінів (понять) із питань методології судово-експертного дослідження та результатів анкетування судових експертів. Метою статті є аналіз методів судово-експертних досліджень як підґрунтя для побудови алгоритмів виконання завдань судової експертизи. За результатами анкетування судових експертів визначено основні положення організації проведення судової експертизи загалом та судової дорожньо-технічної експертизи зокрема, які стануть у пригоді для побудови загальних методичних положень дорожньо-технічних досліджень. Зазначено, що прийоми та способи дослідження можна вважати певною конкретизацією методу пізнання. Експертна методика є сукупністю методів, прийомів і способів (засобів) виконання експертного завдання з одного боку, а з іншого — спеціальним методом судової експертизи. Для аналізу результатів анкетування застосовано комплекс методів наукового пізнання (зокрема, загальнонаукових). У зв’язку зі складністю й нормативно-правовою неврегульованістю положень про комплексні експертні дослідження, запропоновано зміни до нормативно-правових актів, які обумовлюють механізм оформлення комплексу експертиз і комплексної експертизи як різних форм інтегрування спеціальних знань. Розглянуто питання подальшого формування судових наук. Наголошено, що знання теорії судової експертизи та процесуальних питань здійснення судово-експертної діяльності є запорукою належного рівня професійної підготовки удових експертів. Наведено авторське визначення поняття судової експертизи в кримінальному провадженні й узагальнено пропозиції судових експертів із підвищення ефективності судово-експертної діяльності.
dc.identifier.citationПівньов, Є. (2024). Анкетування як метод наукового пізнання та його вплив на формування методології судово-експертних дорожньо-технічних досліджень. Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. Вип. 1 (34). С. 187—208. DOI: 10.32353/khrife.1.2024.11
dc.identifier.orcidhttps://orcid.org/0009-0005-2430-3510
dc.identifier.urihttps://dspace.nncise.org.ua/handle/123456789/304
dc.language.isouk
dc.publisherНаціональний науковий центр «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса»
dc.subjectспеціальні знання
dc.subjectсудовий експерт
dc.subjectметод, методологія, судово-експертна методика
dc.subjectвисновок експерта
dc.subjectдосудове розслідування
dc.subjectстатистичні дані
dc.subjectсудова дорожньо-технічна експертиза
dc.subjectдорожня інфраструктура
dc.titleАнкетування як метод наукового пізнання та його вплив на формування методології судово-експертних дорожньо-технічних досліджень
dc.typeArticle

Файли

Контейнер файлів

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
601-Текст статті-1253-1-10-20240527.pdf
Розмір:
1.8 MB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Завантажити

Ліцензійна угода

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
license.txt
Розмір:
16.25 KB
Формат:
Item-specific license agreed to upon submission
Опис:
Завантажити

Колекції

Том 34 № 1 (2024)