Експериментальні дослідження особливостей термінальної та зовнішньої балістики уражаючих елементів циліндричної форми діаметром 5,0 мм

Abstract

Мета статті — дослідити особливості механізму формування у в’язко-пружному середовищі пошкоджень, які виникли в результаті високошвидкісної ударно-контактної взаємодії з готовими уражаючими елементами циліндричної форми. Для досягнення мети застосовано загальнонаукові та спеціальні методи. Основну увагу приділено дослідженню уражаючих елементів діаметром 5,0 мм, оскільки ними споряджено значну кількість осколкових бойових припасів (зокрема, протипіхотні міни, боєприпаси для скидання з дронів, а також саморобні вибухові пристрої). Експериментальні дослідження проводили в умовах балістичної траси із застосуванням оптоелектронних вимірювальних комплексів, імітатора біологічних тканин (балістичного пластиліну) і спеціальних патронів. Уведення у вільний політ готових уражаючих елементів здійснювали за допомогою нейробалістичного ручного метального пристрою, а також нарізної вогнепальної зброї калібру 5,6 мм і 5,45 мм. Це дало змогу провести натурні експерименти в доволі широкому діапазоні контактних швидкостей від 70 м/с до 1082 м/с під час дослідження уражаючих властивостей і в діапазоні від 547 м/с до 1096 м/с під час дослідження аеробалістичних характеристик. Як експериментальні снаряди використано готові уражаючі елементи циліндричної форми діаметром 5,0 мм із подовженням 0,96—1,1, якими споряджають осколкові загороджувальні міни ОЗМ-72. Під час досліджень визначено, що після влучання зазначені готові уражаючі елементи в товщі імітатора біологічних тканин поводяться стабільно й утворюють порожнини конічної форми. Найбільшої шкоди вони завдають на ділянці першої чверті (третини) каналу пошкодження. Це обумовлено практично повною передачею уражаючими елементами своєї кінетичної енергії шарам середовища, що примикають у цій зоні до центрального каналу пошкодження. Розміри зони пошкоджень на цій ділянці каналу максимальні. На основі здобутих результатів визначено особливості впливу на параметри каналу пошкодження контактної швидкості й положення уражаючого елемента в момент улучання. Визначено емпіричні залежності коефіцієнта сили опору в’язко-пружного середовища, об’єму та довжини каналу пошкоджень від контактної швидкості. Результати проведених досліджень дають змогу прогнозувати ступінь тяжкості завданих людині осколкових поранень і розв’язати низку ситуаційних завдань, пов’язаних із розслідуванням кримінальних злочинів та терористичних актів, під час скоєння яких застосовано осколкові бойові припаси або саморобні вибухові пристрої. Окремий етап — дослідження аеробалістичних характеристик зразків кінетичних снарядів, що дає змогу визначити їх уражаючі властивості залежно від відстані до центра вибуху