Медіація та юридичні клініки як елементи механізму забезпечення доступу до правосуддя й альтернативного врегулювання конфліктів

Abstract

У статті порушено наукову проблему визначення місця медіації та юридичних клінік у механізмі забезпечення доступу до правосуддя й альтернативного врегулювання конфліктів в умовах розвитку позасудових форм захисту прав та законних інтересів особи. Мета дослідження полягає у з’ясуванні теоретико-правових засад функціонування медіації та юридичних клінік, а також в обґрунтуванииі їх ролі як взаємопов’язаних елементів сучасного механізму доступу до правосуддя. Для досягнення мети застосовано метод системного аналізу, формально-юридичний, порівняльно-правовий та структурно-функциональний методи, що дало змогу комплексно дослідити нормативні засади медіації, правовий статус юридичних клінік та особливості їх участі у формуванні практик альтернативного врегулювання конфліктів. Отримані результати свідчать, що медіація та діяльність юридичних клінік є важливими складовими забезпечення доступності правничої допомоги, правопросвітництва, підвищення рівня правової культури населення та поширення практики мирного врегулювання спорів. Встановлено, що юридичні клініки можуть виступати не лише освітньою базою для формування у здобувачів вищої освіти практичних компетентностей у сфері медіації, а й ефективним інституційним майданчиком для популяризації альтернативних способів вирішення конфліктів. Дійшли висновку, що поєднання потенціалу медіації та юридичних клінік сприяє розширенню доступу до правосуддя, зниженню конфліктності у суспільстві та утвердженню відновного й діалогового підходів до вирішення правових спорів. Обґрунтовано доцільність подальшого розвитку нормативного, організаційного та освітнього забезпечення участі юридичних клінік у сфері медіації.