Оцінка результатів експертного дослідження на підставі ймовірнісного підходу (за матеріалами закордонних публікацій)

Abstract

Мета роботи — проаналізувати генезис процесуальних і наукових засад сучасних закордонних стандартів оцінки результатів судово-експертних досліджень; уточнити джерела невизначеності, що спричиняють неоднозначні експертні висновки; обґрунтувати необхідність застосування імовірнісного (баєсівського) підходу до формулювання відповідей експертів. Для досягнення поставленої мети обрано такі методи дослідження: історико-правовий; системно-структурний; порівняльно-правовий; формально-юридичний. Названо процесуальні, гносеологічні та доктринальні чинники, які ускладнюють оцінку об’єктивності й достовірності висновку експерта у вітчизняній правозастосовній практиці. Проаналізовано стандарти оцінки експертних доказів у світі в різний час (загального визнання Frye standard, обґрунтування та перевірки Daubert standard, правдоподібності поза розумним сумнівом). Акцентовано, що надання ймовірних висновків експерта обумовлено континуумом невизначеностей, джерелом яких є особливості утворення слідів правопорушень і способи збирання слідів на місці події, рівень розвитку експертних знань і методики експертного дослідження, інтерпретування і оцінка результатів експертизи. Для формування переконання експерта в результатах дослідження запропоновано статистичний баєсівський метод установлення відношення правдоподібності, що дає змогу оцінити значущість версій, висунутих експертом, та є підставою для ухвалення судом обґрунтованого рішення. Імовірнісний підхід запропоновано застосовувати як до оцінки випадкового збігу ознак у разі ідентифікації об’єктів експертизи та можливих помилок лабораторних випробувань, так і до інтерпретування експертом здобутих результатів.