Концептуальні засади представництва інтересів потерпілого у кримінальному провадженні.

Abstract

У розділі 1 «Теоретико-праксеологічні засади представництва інтересів потерпілого у кримінальному провадженні: український та міжнародний виміри» на підставі аналізу тих законодавчих змін, яких зазнавала правова система нашої держави протягом свого історичного розвитку, з урахуванням теоретичного аналізу наукових праць учених, ураховуючи сформовану практику Європейського суду з прав людини і національних судів України, а також беручи до уваги міжнародні стандарти у сфері захисту прав людини, сформульовано ряд науково обґрунтованих положень. Насамперед розкрито особливості ґенези інституту представництва інтересів потерпілого у кримінальному процесі України, з’ясовано сутність і наукову розробленість проблематики інституту представництва інтересів потерпілого у кримінальному провадженні, піддано аналізу особливості зарубіжного і національного досвіду регламентації кримінальної процесуальної діяльності представника потерпілого, визначено принципи представництва інтересів потерпілого у кримінальному провадженні відповідно до практики Європейського суду з прав людини, систематизовано та надано характеристику міжнародно-правовим стандартам представництва потерпілого у кримінальному провадженні. Розроблено періодизацію становлення інституту представництва інтересів потерпілих осіб у кримінальному процесі. Визначено, що знаковими у ній є сім етапів, які пов’язані зі становленням системи римського права, із розвитком розшукової діяльності часів Київської Русі, формуванням інституту адвокатури на території України, особливостями конституційного розвитку та побудовою чинної доктрини кримінального процесуального права.