Особливості визначення уражаючих властивостей малокаліберних куль після рикошету

Abstract

Автори мали на меті узагальнити експериментальні дослідження уражаючих властивостей безоболонкових куль калібру .22 Long Rifle після їх рикошету від різних видів перешкод. Запропоновано альтернативний критерій оцінювання уражаючих властивостей куль, за допомогою якого можливо прогнозувати ступінь і тяжкість тілесних ушкоджень після рикошету. Виявлено особливості й умови, за яких відбувається фрагментація безоболонкових малокаліберних куль, а також визначено швидкість польоту куль і їх фрагментів після ударно-контактної взаємодії з перешкодами різних видів. Особливу увагу приділено дослідженню характеру взаємодії куль і їх фрагментів після рикошету із в'язко-пружним середовищем, що імітує біологічні тканини тіла людини. Установлено, що енергетична концепція ураження біологічної цілі та критерії її оцінювання під час дослідження уражаючих властивостей куль після рикошету мають обмежене застосування, оскільки не завжди можна достеменно визначити початкові умови влучання як самих куль, так і їх окремих фрагментів. Здобуті результати експериментальних досліджень і натурних випробувань дали змогу сформувати альтернативний критерій оцінювання ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, яких людина зазнала внаслідок влучання свинцевих малокаліберних куль після рикошету. Ним є довжина ранового каналу, спричиненого кулею чи її фрагментами внаслідок їх влучання у тіло людини після рикошету. Запропоновано розрахунковий метод визначення довжини спричиненого ранового каналу, який можна застосовувати в експертній практиці для визначення потенційної шкоди життю та здоров'ю людини.