Можливості діагностичних досліджень мовлення людей, які перебувають у стані алкогольного сп’яніння

Abstract

Авторка мала на меті висвітлити низку питань, які постають перед експертом під час криміналістичного дослідження фонограм, що містять усне мовлення осіб, щодо діагностування незвичного стану мовця — стану алкогольного сп’яніння та визначення ступеня впливу стану сп’яніння мовця на можливість проведення ідентифікаційних досліджень диктора в експертизі відео- і звукозапису. Для досягнення поставленої мети використано методи наукового пізнання: спостереження, порівняння, абстрагування, аналіз, синтез, моделювання та ін. Простежено мовленнєві порушення в осіб, які перебувають у стані алкогольного сп’яніння. Проведено аналіз стадій алкогольного сп’яніння та визначено їхній вплив на процес формування мовленнєвої діяльності людини. Виявлено закономірності, характерні для мовлення людей, які перебувають під дією алкоголю. Досліджено специфічні особливості варіативності формування голосу й мовлення особи під впливом алкоголю. Вивчено можливості проведення ідентифікаційних досліджень за фізичними параметрами усного мовлення залежно від ступеня сп’яніння людини. Увагу акцентовано на особливостях діагностування мовлення особи, яка перебуває у стані легкого, середнього та тяжкого ступеня простого алкогольного сп’яніння, і ситуаційних моментах, пов’язаних із мовцем. Розглянуто як анатомічний мовленнєвий апарат людини, що створює індивідуальну картину мовленнєвого сигналу, характерну для певної людини, так і мовленнєву поведінку, уміння, індивідуальний досвід, інтелект тощо, які впливають на створення індивідуального образу мовця в незвичному стані алкогольного сп’яніння. Опрацьовано чинники, варіативність яких впливає на характеристики голосу особи в різних станах алкогольного сп’яніння.