Окремі аспекти формування доказової бази під час розслідування фактів колабораційної діяльності

Abstract

Мета статті — окреслити окремі аспекти формування доказової бази під час розслідування фактів колабораційної діяльності, виокремити проблемні питання й визначити шляхи їх подолання. Для досягнення поставленої мети застосовано загальнонаукові та спеціальні наукові методи. Зауважено, що формування доказової бази під час досудового розслідування колабораційних злочинів залежить від наявності показань свідків і очевидців, з’ясування осіб яких є провідним завданням слідства та передбачає застосування різних заходів (наприклад, витребування відомостей про цих осіб і підозрюваних або тимчасового доступу до речей і документів від органів державної влади й місцевого самоврядування в передбаченому законодавством порядку). Акцентовано, що завданням слідчих у розслідуванні цього виду злочинів є виявити приватних осіб, представників волонтерських рухів або громадських організацій, які зафіксували злочини, пов’язані з колабораційною діяльністю, та отримати зафіксовану ними інформацію. Констатовано, що законодавством України обумовлено використання інформації, отриманої за іншим кримінальним провадженням. Іншою складовою доказової бази є документи, які дають слідчому важливі докази про посаду підозрюваного та здійснювану ним колабораційну діяльність. Висновок експерта (як вагома складова доказової бази) містить відповіді на запитання, які виникають у слідчого під час досудового розслідування, оскільки саме у ньому експерт наводить відомості, які він визначив під час проведення дослідження із застосуванням спеціальних знань і про які не знав слідчий.