Поняття соціального захисту співробітників правоохоронних органів

Abstract

Досліджено системи соціального захисту співробітників правоохоронних органів України в контексті сучасних трансформацій соціальної політики та адаптації національного законодавства до міжнародних стандартів. Проаналізовано еволюцію нормативноправових гарантій, починаючи з прийняття Закону України «Про Національну поліцію», який унормував соціальні права поліцейських, та завершуючи законодавчими ініціативами 2024—2025 років. Особливу увагу приділено змінам, запровадженим Законом України № 3621-IX від 21 березня 2024 р. та постановою Кабінету Міністрів України № 1553 від 31 грудня 2024 р., що істотно модернізували механізми надання соціальних гарантій і пільг. Висвітлено проблематику правової нестабільності у сфері пенсійного забезпечення правоохоронців, яка зумовлює значний масив судових спорів, а також окреслено тенденції підвищення рівня грошового забезпечення, спрямованого на зростання престижу служби. Окремі розділи статті присвячено аналізу медичного та житлового забезпечення, де ключовим інструментом стала програма «єОселя», а також гарантіям для членів сімей загиблих і зниклих безвісти захисників. Розкрито багаторівневу систему соціальних виплат і пільг, зокрема одноразову грошову допомогу, пільги на освіту та доступ до психологічної підтримки. Здійснено порівняльний аналіз законодавчих декларацій і практичної реалізації державних гарантій, що дає змогу констатувати наявність розриву між нормотворчими ініціативами та їх фінансово-організаційним забезпеченням. Узагальнюючи, автор доходить висновку, що сучасна модель соціального захисту правоохоронців в Україні характеризується високою динамікою розвитку та прагненням до комплексності, однак водночас залишається вразливою через надмірну фрагментарність та часті законодавчі зміни. Це формує актуальний науково-практичний дискурс щодо необхідності стабілізації соціальної політики, підвищення її ефективності та забезпечення реального доступу до гарантованих прав.