Огляд, пов’язаний з ексгумацією трупів тварин: теоретичні, правові й організаційні засади

Abstract

Окреслено порядок проведення та проблемні аспекти огляду, пов’язаного з ексгумацією трупів тварин, як процесуальної дії у кримінальних провадженнях. Запропоновано доповнити кримінальне процесуальне законодавство України новою ст. 239‑1 «Огляд, пов’язаний з ексгумацією трупів(-а) тварин(-и)». Уперше сформульовано дефініцію «ексгумація трупів(-а) тварин(-и)». Стверджується, що об’єктами ексгумації можуть бути цілі трупи тварин (незалежно від виду, віку, статі, породи), включно з абортованими плодами, мертво- або живонародженими(-ою) тваринами(-ою); рештками будь-якого ступеня цілісності (фрагментація), зокрема, у стані кримінального знищення. Зазначено, що учасниками огляду трупа тварини, пов’язаного з ексгумацією, є прокурор, слідчий або дізнавач, а також спеціаліст ветеринарної медицини, фахівці Держпродспоживслужби (зокрема, лабораторій різного рівня цієї держструктури), не менше двох понятих і технічний персонал. Аргументовано зміст етапів огляду (підготовчого, основного (ексгумація та судово-ветеринарна експертиза), завершального) трупів(-а) тварин(-и), пов’язаного з ексгумацією, кожен з яких містить свої стадії. Наголошено, що викладена в цій науковій праці процедура огляду, пов’язаного з ексгумацією трупів(-а) тварин(-и), може стати складовою методичних рекомендацій для правоохоронних органів і судів під час досудового розслідування або судового слідства у кримінальних провадженнях щодо злочинів проти здоров’я та життя тварин. Для досягнення мети застосовано взаємообумовлені методи (аналіз, синтез, аналогія; формально-логічний; логіко-граматичний; системно-структурний; теоретико-правового моделювання; порівняльно-правовий).