Особливості вогнепальних пошкоджень бавовняного одягу в разі пострілу впритул в імітатор людського торса з пістолета «Форт-12РМ»

Abstract

Зброя нелетальної дії набуває дедалі більшого поширення як у військових формуваннях, так і поміж цивільного населення, адже такий вид зброї створено не для знищення супротивника, а лише для його нейтралізації з мінімальною шкодою для здоров'я. Проте, це не заважає злочинцям застосовувати цей вид зброї для вчинення кримінальних дій. Особливо це стосується вогнепальної зброї нелетальної дії (здебільшого травматичних пістолетів). Мета роботи — визначити особливості пошкоджень бавовняного трикотажу, які виникають у разі пострілу впритул з нікельованого пістолета «Форт-12РМ», спорядженого патронами .45 Rubber, в одягнутий імітатор людського торса, виготовлений із балістичного гелю. Для досягнення поставленої мети 12 імітаторів людського торса вдягли в бавовняні футболки, по ним виконували постріли впритул з нікельованого пістолета «Форт-12РМ», спорядженого патронами .45 Rubber, із подальшим дослідженням пошкоджень одягу фотографічним і мікроскопічним методами. Порівняння здобутих результатів з більш ранніми, коли постріли виконували у зразки одягу, закріплені в рамці, дали змогу вперше описати феномен внутрішньої штанцмарки й об'ємної штанцмарки: під час опису внутрішньої штанцмарки виявлено специфічне відкладання додаткових факторів пострілу (а саме — кіптяви), що нагадує полум'я свічки. Окрім того, спостерігали феномен подвійної штанцмарки навколо вхідного вогнепального пошкодження на досліджуваному імітаторі людського торса. Більшість додаткових факторів пострілу (у вигляді кіптяви та порошинок незгорілого пороху) виявлено в рановому каналі. Під час проведення контактно-дифузійного методу дослідження навколо вхідного вогнепального пошкодження імітатора спостерігали дрібні частинки нікелю. Виявлені відмінності вимагають перегляду класичної методики проведення експериментальних відстрілів, коли досліджувані зразки одягу закріплюють у рамці або фіксують у схожий спосіб. Важливим етапом постановки дослідження є відтворення умов, максимально наближених до реальних. Пошук найбільш доречного, ефективного та простого методу для здійснення таких експериментів є перспективним для балістики.