Способи, знаряддя та засоби вчинення кримінальних правопорушень у сфері надання професійної правничої допомоги

Abstract

The purpose of the article is to reveal forensic essence of the methods, instruments and means of committing criminal offenses in the field of professional legal assistance, determine their structure, functional features and significance for formation of forensic characteristics and improvement of the methodology for investigating this category of offenses. For achieving this goal, a set of general scientific (analysis and synthesis, induction and deduction) and special (dialectical, systemic-structural, formal-legal, comparative-legal, generalization) methods of scientific cognition were applied. It is substantiated that method of committing criminal offense is one of the most important elements of the forensic characteristics reflecting patterns of criminal behavior, determines peculiarities of the trace picture and is crucial for organization of the pre-trial investigation. It is proved that in the field of providing professional legal assistance, methods of committing criminal offenses are characterized by a combination of open and latent forms of influence, including physical, psychological, informational and procedural organizational pressures, and are associated with growing role of digital technologies in the implementation of criminal intent. Generalization of scientific approaches made it possible to clarify the ratio of the categories “method”, “instrument” and “means” of committing a criminal offense. A distinction is proposed, according to which instruments are objects that are directly used during the implementation of the objective side of a criminal offense, while the means include resources that provide training, facilitate implementation of a criminal plan or contribute to the concealment of criminal activity. It is determined that the same object, depending on its functional role, can act as both an instrument and a means of committing a criminal offense. Based on the analysis of provisions of Criminal Code of Ukraine, the characteristic methods of committing criminal offenses under its Articles 374, 397-400, 400-1 are revealed, typical models of criminal influence on the subjects of professional legal assistance are outlined. It is proved that research on methods, instruments and means of committing such offenses has not only theoretical but significant practical significance, as it allows to predict typical traces, form reasonable investigative versions and improve tactical approaches to the investigation. The obtained results contribute to deepening of forensic ideas about the mechanism of criminal offenses in the field of professional legal assistance and create the basis for the development of special methodological recommendations for their detection, investigation and proof, as well as for strengthening the guarantees of independence of advocacy and the effectiveness of human rights protection.

Мета статті — розкрити криміналістичну сутність способів, знарядь і засобів учинення кримінальних правопорушень у сфері надання професійної правничої допомоги, визначити їхню структуру, функційні особливості та значення для формування криміналістичної характеристики й удосконалення методики розслідування цієї категорії правопорушень. Для досягнення поставленої мети застосовано комплекс загальнонаукових (аналіз і синтез, індукція і дедукція) та спеціальних (діалектичний, системно-структурний, формально-юридичний, порівняльно-правовий, узагальнення) методів наукового пізнання. Обґрунтовано, що спосіб учинення кримінального правопорушення є одним з найважливіших елементів криміналістичної характеристики, який відображає закономірності злочинної поведінки, зумовлює особливості слідової картини та має вирішальне значення для організації досудового розслідування. Доведено, що у сфері надання професійної правничої допомоги способи вчинення кримінальних правопорушень характеризуються поєднанням відкритих і латентних форм впливу, включно з фізичним, психологічним, інформаційним і процесуально-організаційним тисками, а також пов’язані зі зростанням ролі цифрових технологій у реалізації злочинного умислу. Проведене узагальнення наукових підходів дало змогу уточнити співвідношення категорій «спосіб», «знаряддя» і «засоби» учинення кримінального правопорушення. Запропоновано розмежування, відповідно до якого знаряддями є предмети, якими безпосередньо користуються під час реалізації об’єктивного боку кримінального правопорушення, тоді як засоби охоплюють ресурси, які забезпечують підготовку, полегшують реалізацію злочинного задуму або сприяють приховуванню злочинної діяльності. Визначено, що той самий предмет залежно від функційної ролі може виступати як знаряддям, так і засобом учинення кримінального правопорушення. На підставі аналізу положень Кримінального кодексу України розкрито характерні способи учинення кримінальних правопорушень, передбачених його ст. 374, 397—400, 400-1, окреслено типові моделі злочинного впливу на суб’єктів професійної правничої допомоги. Доведено, що дослідження способів, знарядь і засобів учинення таких правопорушень має не лише теоретичне, а й істотне практичне значення, оскільки дає змогу прогнозувати типові сліди, формувати обґрунтовані слідчі версії й удосконалювати тактичні підходи до розслідування. Здобуті результати сприяють поглибленню криміналістичних уявлень про механізм кримінальних правопорушень у сфері професійної правничої допомоги та створюють підґрунтя для розроблення спеціальних методичних рекомендацій з їх виявлення, розслідування й доказування, а також для зміцнення гарантій незалежності адвокатської діяльності й ефективності захисту прав людини.