Потерпілий від рейдерства: криміналістично значущі характеристики й особливості участі у процесуальних діях

Abstract

Правозастосовна діяльність щодо протидії рейдерству потребує належного наукового забезпечення, зокрема науково обґрунтованих рекомендацій практичної спрямованості, сформульованих з урахуванням проблем слідчої та судової практики. Обов’язковою умовою їх розроблення є ґрунтовне вивчення особи потерпілого, адже інколи саме він пов’язаний відповідними кореляційними зв’язками з іншими складовими механізму кримінально протиправної діяльності. Мета цієї наукової розвідки — з’ясувати ознаки, притаманні особам, потерпілим від кримінальних правопорушень, пов’язаних із протиправним поглинанням і захопленням активів суб’єктів господарювання, підприємств, установ, організацій, корпоративних прав на них, визначити тактичні особливості проведення процесуальних дій за участю потерпілих. Реалізація окресленої мети зумовила застосування низки загальнонаукових і спеціальних методів. З огляду на потреби та типові проблемні питання слідчої практики: 1) схарактеризовано особу потерпілого від кримінальних правопорушень, пов’язаних із рейдерством, зазначено їхню віктимність; 2) виокремлено типові форми участі потерпілих і їхніх представників у кримінальних провадженнях означеної категорії; 3) з’ясовано ті слідчі (розшукові) дії, у яких найчастіше беруть участь потерпілі; 4) окреслено алгоритм діяльності сторони обвинувачення, який доцільно реалізовувати в тих слідчих ситуаціях, коли потерпілий або його представник повідомив, що він має речі й документи, які стосуються обставин учиненого кримінального правопорушення, а тому їх доцільно долучити до матеріалів справи. Зазначено також перспективи подальших досліджень у межах розглядуваної проблематики.