Криміналістична характеристика кримінальних правопорушень, пов’язаних з незаконним обігом віртуальних активів

Abstract

This article purpose is to reveal peculiarities of forensic characteristics of crimes related to illegal circulation of virtual assets, as well as to determine the main elements of their commission mechanism. For achieving this goal, complex of general scientific and special legal methods of cognition was applied, in particular dialectical, system-structural, formal-legal, comparative-legal, logical-semantic one, analysis and synthesis, modeling and generalization. The article is devoted to research on forensic characteristics of criminal offenses related to illegal circulation of virtual assets, which in conditions of global digitalization and rapid information development of technologies are becoming increasingly dangerous to society. Topic relevance is due to active use of cryptocurrencies, decentralized financial services, anonymous payment instruments and artificial intelligence technologies in mechanisms of committing fraud, cybercrime and legalization of proceeds from crime. Growth of transnational cybercrime, spread of phishing schemes, use of mixers, toggle switches, offshore jurisdictions and platforms with end-to-end encryption create significant difficulties for law enforcement agencies in detecting, documenting and investigating such offenses. Particular attention is paid to the problems of forming an evidentiary base associated with virtual nature of digital traces and difficulty of identifying persons involved in illegal transactions with virtual assets. The research results determined that virtual assets as a subject of criminal encroachment form specific mechanism of criminal activity that is characterized by a high level of latency, cross-border nature, use of modern information technologies and complexity of localizing the place of commission of a criminal offense. It was substantiated that digital traces contained in blockchain, electronic wallets, user accounts, PC memory, messengers, social networks, databases of communication operators and Internet providers are of crucial importance for the investigation. The most common methods of committing crimes related to the illegal circulation of virtual assets are analyzed, including phishing attacks, hacking of cryptocurrency exchanges and electronic wallets, use of fake platforms, manipulation of tokens, fraudulent investment projects, DeFi-exploits, NFT fraud and legalization of income using cryptocurrency services and online casinos. It is proven that significant part of such offenses is committed by transnational organized criminal groups with a clear division of roles between participants. It is argued that offender in this category of crimes is characterized by a high level of digital competence, specific expertise in the field of information technology, programming or finance and an orientation towards obtaining material benefits. It is proposed to classify the subjects of such criminal offenses as technically trained specialists, professional cybercriminals and persons with legal professional status who apply their knowledge to implement criminal schemes. It is concluded that criminal offenses related to illegal circulation of virtual assets are a complex multi-level phenomenon that combines cybercrime peculiarities, economic crime and transnational organized activity. The need for further development of forensic investigation methods, improvement of legislative regulation of circulation of virtual assets and increasing level of technical training of law enforcement agencies in the field of work with digital evidence and blockchain technologies is emphasized.Мета статті — розкрити особливості криміналістичної характеристики злочинів, пов’язаних з незаконним обігом віртуальних активів, а також визначити основні елементи механізму їх скоєння. Для досягнення поставленої мети застосовано комплекс загальнонаукових і спеціально-юридичних методів пізнання, зокрема діалектичний, системно-структурний, формально-юридичний, порівняльно-правовий, логіко-семантичний, аналізу й синтезу, моделювання й узагальнення. Статтю присвячено дослідженню криміналістичної характеристики кримінальних правопорушень, пов’язаних з незаконним обігом віртуальних активів, що в умовах глобальної цифровізації та стрімкого розвитку інформаційних технологій набувають дедалі більшої суспільної небезпеки. Актуальність теми обумовлена активним використанням криптовалют, децентралізованих фінансових сервісів, анонімних платіжних інструментів і технологій штучного інтелекту в механізмах учинення шахрайств, кіберзлочинів і легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Зростання рівня транснаціональної кіберзлочинності, поширення фішингових схем, користування міксерами, тумблерами, офшорними юрисдикціями та платформами із наскрізним шифруванням створюють істотні труднощі для правоохоронних органів під час виявлення, документування й розслідування таких правопорушень. Особливу увагу приділено проблемам формування доказової бази, пов’язаним з віртуальною природою цифрових слідів і складністю ідентифікації осіб, причетних до незаконних операцій з віртуальними активами. У результаті проведеного дослідження визначено, що віртуальні активи як предмет злочинного посягання формують специфічний механізм злочинної діяльності, для якого характерними є високий рівень латентності, транскордонність, застосування сучасних інформаційних технологій і складність локалізації місця вчинення кримінального правопорушення. Обґрунтовано, що вирішальне значення для розслідування мають цифрові сліди, що їх містять блокчейн, електронні гаманці, акаунти користувачів, пам’ять комп’ютерної техніки, месенджери, соціальні мережі, бази даних операторів зв’язку й інтернет-провайдерів. Проаналізовано найбільш поширені способи скоєння злочинів, пов’язаних з незаконним обігом віртуальних активів, поміж яких фішингові атаки, злам криптовалютних бірж і електронних гаманців, користування фейковими платформами, маніпуляції з токенами, шахрайські інвестиційні проєкти, DeFi-експлойти, NFT-шахрайство й легалізація доходів за допомогою криптовалютних сервісів і онлайн-казино. Доведено, що значну частину таких правопорушень здійснюють транснаціональні організовані злочинні угруповання із чітким розподілом ролей між учасниками. Аргументовано, що особа правопорушника в цій категорії злочинів характеризується високим рівнем цифрової компетентності, спеціальними знаннями у сфері інформаційних технологій, програмування або фінансів і орієнтуванням на отримання матеріальної вигоди. Запропоновано класифікувати суб’єктів таких кримінальних правопорушень як технічно підготовлених спеціалістів, професійних кіберзлочинців і осіб з легальним професійним статусом, які застосовують свої знання для реалізації злочинних схем. Зроблено висновок, що кримінальні правопорушення, пов’язані з незаконним обігом віртуальних активів, є складним багаторівневим явищем, яке поєднує ознаки кіберзлочинності, економічної злочинності та транснаціональної організованої діяльності. Наголошено на необхідності подальшого розвитку криміналістичних методик розслідування, удосконалення законодавчого регулювання обігу віртуальних активів і підвищення рівня технічної підготовки правоохоронних органів у сфері роботи із цифровими доказами й технологіями блокчейну.