Ознаки помилок судового експерта: відмінність від помилок в інших сферах людської діяльності

Abstract

The authors pinpoint that expert errors can lead to erroneous decisions in criminal proceedings (due to their tendency to become investigative, comprehensive investigative-prosecutorial, or judicial errors). Unfortunately, such errors do become more complex, evolve, and adversely affect the process of ascertaining objective truth. This situation has highlighted the pressing need to identify specific signs of expert errors that are distinct from errors in other areas of human activity, and the urgent necessity for defining these signs. The Article Purpose is to conduct a theory- based analysis of factors underlying the emergence of expert errors, to identify signs characterizing errors made by forensic experts during forensic examinations and distinguishing them from errors made in other areas of human activity, and to develop a sound definition for the concept of “expert error” that could be used in the system of forensic expert activity. Methodological framework of the research comprises general scientific and specialised methods of scientific inquiry. Essentially, error is a distorted reflection of reality in the human mind. It has been observed that errors are associated with erroneous cognitive processing, inadequate reasoning, misinterpretation and imprecise actions, and with violation of certain rules. It has been pointed out that error is always unintentional, which distinguishes it from falsehood (lying/misrepresentation) and disinformation (false information disseminated as true in order to mislead). While identifying differences between human error and expert error, we provide the analysis on error interpretation across various scientific disciplines. It has been emphasized that errors in fact-finding may manifest in the form of: a statement of fact in the absence of sufficient grounds for DOIng so; a denial of a fact where there are grounds for recognising its occurrence. Findings confirm that causes of errors can be either objective (measurement instrument errors, unrecorded environmental influences on objects under study, etc.) or subjective (overconfidence, negligence of a forensic expert, his/her over-reliance on erroneous expert opinions, etc.). The concept of “error” has been addressed. Key signs of errors, particularly expert errors, have been identified.

Зауважено, що експертні помилки (через тенденцію їх можливого перетворення на слідчі, комплексні слідчо-прокурорські або судові) створюють підґрунтя для ухвалення помилкових рішень у процесі кримінального провадження. На жаль, експертні помилки ускладнюються, розвиваються та негативно впливають на процес з’ясування об’єктивної істини. Окреслена ситуація висвітлила нагальну потребу у виявленні тих ознак експертних помилок, які відрізняють їх від помилок в інших сферах людської діяльності, і схарактеризувати ці ознаки. Метою статті є теоретичне аналізування передумов виникнення експертних помилок, визначення ознак, що характеризують помилку судового експерта під час проведення експертиз і відрізняють їх від помилок в інших сферах людської діяльності, та розроблення обґрунтованого визначення поняття «експертна помилка» в системі судово-експертної діяльності. Методологічне підґрунтя дослідження склали загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання. За своєю сутністю помилковість є викривленим відображенням дійсності у свідомості людини. Зауважено, що помилки пов’язані з неправильним перебігом думки, неадекватністю мислення, неправильним тлумаченням і неточністю дій, порушують певні правила. Наголошено, що помилковість завжди ненавмисна, що відрізняє її від неправди (брехні) і дезінформації (свідомо неправдива, що поширюється як правдива для введення в оману). Під час виявлення відмінностей помилки людини від експертних помилок проаналізовано тлумачення помилки в різних науках. Акцентовано, що помилки у встановленні факту можливі у вигляді констатації факту за відсутності для того достатніх підстав і заперечення факту за наявності підстав для визнання його наявним. Визначено, що причини помилок можуть бути об’єктивними (похибки вимірювальних приладів, незафіксований вплив на об’єкти дослідження навколишнього середовища тощо) і суб’єктивними (самовпевненість та неуважність експерта, його захоплення помилковою експертною версією тощо). Наведено тлумачення поняття «помилка» і виокремлено основні ознаки помилок, зокрема експертних.