Сингулярність та її ефекти в системі кримінологічних знань

Abstract

Статтю присвячено дослідженню феномена сингулярності в процесі кримінологічного аналізу соціальної реальності. Окреслено основні закономірності формування ефектів сингулярності на особистісному і груповому рівнях, специфіку впливів цих ефектів на соціальні процеси, соціальну діяльність, права людини, злочинність, кримінологічну безпеку, протидію злочинності, особливості врахування відповідних механізмів під час здійснення кримінологічного аналізу та прогнозування. Зокрема, соціальні процеси, соціальна діяльність, права людини, злочинність, кримінологічна безпека, протидія – це соціальні феномени, утворені безліччю подій. Ці події заміняють сенси, які повторюючись, ретрансльовуючись та інтерпретуючись, зливаються у потоки. Останні обрушуються на ризомні поля колективної свідомості. Отже , сингулярність як принципова невизначеність і незавершеність соціальних суб’єктів, транспарентна, «очищена» від будь-яких обмежень свідомість (соціальна й особистісна) створюють умови для повсюдної містифікації і симулювання реальності за допомогою найефективнішого на сьогодні інструмента – міфологем. У сучасному суспільстві щомиті і повсюдно відбувається агресивне розростання окремих ідей, привласнення ними аксіоматичного статусу,і потім за допомогою цих ідей відбувається тотальне програмування соціальної поведінки. Протистояти цьому процесу сьогодні навряд чи можливо, настільки він іманентний сучасності – суспільству постмодерну. Водночас цей процес трансформує постмодернове суспільство або щонайменше забезпечує актуалізацію його нових модальностей. Розуміючи механізм сингулярності, кримінолог цілком може спрогнозувати результат резонансного сходження і часовий (очікуваний) період «несподіваного» згортання точок подій у певних станах. Відправним у прогнозуванні має стати внутрішній простір явища, що постійно або з наростаючою періодичністю заявляє про себе на зовнішній поверхні. При цьому має йтися не про викорінення пізнаних, провокуючих подій-сингулярностей із метою збереження традиційних відносин, а своєчасне врахування та реалізацію змін, що попередять небажані соціальні конфлікти