Адміністративно-правові засади здійснення контролю у сфері містобудівної діяльності в Україні

Abstract

Аргументовано, що містобудівна діяльність як об’єкт контролю – це сукупність процесів, рішень, дій та заходів, пов’язаних із плануванням, забудовою, реконструкцією, використанням та охороною територій, які підлягають перевірці, оцінці та нагляду з боку уповноважених органів державної влади, а також інших державних та недержавних інституцій, з метою забезпечення їх відповідності законодавству, містобудівній документації, технічним регламентам тощо. До характерних ознак містобудівної діяльності віднесено: 1) до такого роду діяльності передбачені особливі, специфічні вимоги, які мають на меті забезпечити її законність, цілеспрямованість, плановість, правомірність та чітку упорядкованість; 2) її ключовим завданням є забезпечення сталого розвитку населених пунктів, що передбачає їх одночасну соціальну, економічну та екологічну еволюцію, а також забезпечення і підтримку екологічної безпеки територій; 3) містобудування безпосередньо пов’язане із загальнодержавним плануванням розвитку територій; 4) є важливим напрямом державного регулювання, частиною якого є публічний контроль різних форм та напрямів; 5) вимагає наявності у посадових осіб суб’єктів контрольної діяльності особливого набору умінь та навичок. Доведено, що сутність контролю у сфері містобудівної діяльності в Україні полягає у тому, що він становить нормативно визначену, упорядковану діяльність уповноважених суб’єктів, яка спрямована на перевірку стану дотримання та виконання вимог чинного законодавства під час реалізації містобудування, а також виявлення та притягнення до юридичної відповідальності осіб (фізичних та юридичних), які допустили правопорушення у відповідній сфері суспільного життя. Установлено, що зміст контролю у сфері містобудівної діяльності розкривається у концентрації таких складових елементів: суб’єктах, уповноважених законодавством реалізовувати контроль; об’єктах та предметі, щодо яких спрямовано всю контрольну діяльність; принципах – ідейноціннісної основи здійснення контрольної діяльності, у чіткій відповідності до якої вона провадиться; формах та методах контролю – моделі організації, вираження його змісту, а також системи засобів, способів та інструментів реалізації останнього уповноваженими суб’єктами. Наведена структура контролю у сфері містобудування додатково підкреслює особливий зміст, значення і складність цієї категорії, що в цілому має важливу дослідницьку цінність, адже відкриває можливість до більш глибокої розробки специфіки функціонування зазначеного правового явища.