Генезис інститутів науково-судової експертизи в Харкові, Києві й Одесі в 1922—1929-му роках: історико-правовий аспект

Abstract

Розглянуто генезис судової експертизи в Україні напередодні Першої світової війни та її подальшу інституціоналізацію в 1920-ті рр. Досліджено передумови започаткування кабінетів науково-судової експертизи в Києві, Одесі та Харкові за ініціативою, зокрема, легендарного судового медика й науковця-криміналіста Миколи Бокаріуса. Проаналізовано нормативно-правові акти з питань організації та проведення судово-експертної роботи, правовий статус інститутів науково-судової експертизи Народного комісаріату юстиції Української СРР, їхні завдання, структуру й порядок формування. Обґрунтовано визначальну роль у генезисі судової експертизи в Україні в 1920-ті рр. вітчизняних учених-криміналістів М. Бокаріуса, М. Макаренка, С. Потапова, В. Фаворського та інших, які не лише заклали підвалини різних видів судової експертизи для забезпечення потреб судів і органів досудового слідства, а й сформували науково-методологічні та методичні засади судово-експертної діяльності в Україні. Доведено, що вже в 1920-ті рр. в Україні сформовано вітчизняні школи судової експертології (зокрема, харківську школу М. Бокаріуса); утворено спільноту високопрофесійних судових експертів і розроблено якісну систему їх підготовки; запроваджено нові види судових експертиз і науково обґрунтовано методики їх проведення; організовано видання фундаментальних наукових праць з питань судової експертизи та криміналістики; у Харкові започатковано спеціалізований і авторитетний у тогочасному світі часопис «Архів кримінології та судової медицини». У дослідженні застосовано загальнонаукові методи: аналіз, синтез, аналогію, систематизацію та узагальнення.