Методика розслідування завідомо неправдивих показань свідка і потерпілого

Abstract

З метою забезпечення ґрунтовного розроблення методики розслідування надання свідком і потерпілим завідомо неправдивих показань піддано аналізу ґенезу розвитку кримінальної відповідальності та наукової думки про криміналізацію подібних діянь, що полягають у введенні в оману суду або іншого уповноваженого органу шляхом повідомлення неправдивої інформації. За результатами цього виокремлено дев’ять етапів становлення інституту відповідальності за надання свідком і потерпілим завідомо неправдивих показань, охарактеризовано особливості кожного з них. Під час з’ясування особливостей криміналізації діяння у вигляді надання суду або іншому уповноваженому органу завідомо неправдивих показань, установлено, що вчиняючи його особа посягає на законність процесуальної діяльності судді, слідчого, прокурора або інших уповноважених представників правоохоронних і законодавчих органів. Наголошено, що сучасною доктриною кримінального права згадане діяння визначено як один із способів введення в оману суду або іншого уповноваженого органу, у зв’язку з чим наразі законодавцем віднесено його до групи кримінальних правопорушень проти правосуддя, а тактично означені дії розуміють як одну з форм протидії розслідуванню. Задля визначення елементів криміналістичної методики розслідування надання свідком або потерпілим суду чи іншому уповноваженому органу завідомо неправдивих показань досліджено механізм кримінальнопротиправної діяльності означеного виду. За результатами цього з’ясовано, що видовий механізм учинення надання завідомо неправдивих показань свідком і потерпілим представлено такими елементами як: обстановка, час, місце, способи та сліди вчинення кримінального правопорушення, особа злочинця. До елементів криміналістичної характеристики надання завідомо неправдивих показань свідком або потерпілим віднесено: обстановку, час, місце, способи та сліди вчинення кримінального правопорушення, особу злочинця, мотиви та мету поведінки останнього, визначено кореляційні зв’язки між деякими з них. Охарактеризовано кожен із окреслених елементів.