Судова почеркознавча експертиза: типові помилки на етапі призначення та шляхи запобігання

Abstract

The article is devoted to a comprehensive analysis of the issues associated with definition of expert tasks and preparing materials for forensic handwriting examination as one of the most popular types of forensic research in legal proceedings. Research relevance due to significance of written documents as evidence and prevalence of cases of improper preparation of materials, incorrect formulation of questions to be resolved that significantly limits possibilities of expert examination of handwriting material or makes impossible to provide categorical conclusions. The purpose of this article is to analyze typical errors that arise at the stage of assigning forensic handwriting examination, and to provide recommendations on ways to increase the effectiveness of the use of this type of expert examination in the process of proving. The methodological basis of the research includes general scientific and special research methods: analysis and synthesis, induction and deduction, formal-logical, system-structural and comparative-legal approaches, as well as a method of generalizing investigative and expert practice. Requirements for the materials provided to a forensic expert have been systematized, scope of competence of a handwriting expert has been clarified, the need to use original documents as objects of research has been substantiated, and the issue of selecting free, conditionally free and experimental samples of handwriting and signature has been considered in detail. The scientific novelty of the research lies in comprehensive presentation of the relationship between the quality of preparation of materials and the evidentiary value of forensic expert conclusion, as well as in the formulation of practically oriented recommendations for ensuring the sufficiency, representativeness and informativeness of comparative materials. Practical significance of the study lies in the application of its conclusions and recommendations by investigators, prosecutors, lawyers and judges in order to optimize establishment of factual circumstances in judicial proceedings and prevent errors at the stage of involving forensic handwriting expert.

Статтю присвячено комплексному аналізу проблем, пов’язаних з постановкою експертних завдань і підготовкою матеріалів для проведення судової почеркознавчої експертизи як одного з найбільш затребуваних видів криміналістичних досліджень у судочинстві. Актуальність дослідження зумовлена значимістю письмових документів як доказів і поширеністю випадків неналежної підготовки матеріалів, некоректного формулювання запитань, які підлягають вирішенню, що суттєво обмежує можливості експертного дослідження почеркового матеріалу або унеможливлює надання категоричних висновків. Мета статті — проаналізувати типові помилки, що виникають на етапі призначення судової почеркознавчої експертизи, та надати рекомендації щодо шляхів підвищення ефективності застосування цього виду експертного дослідження у процесі доказування. Методологічна основа праці містить загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: аналіз і синтез, індукцію і дедукцію, формально-логічний, системно-структурний та порівняльно-правовий підходи, а також метод узагальнення слідчої та експертної практик. Систематизовано вимоги до матеріалів, які надають судовому експертові, уточнено обсяг компетенції експерта-почеркознавця, обґрунтовано необхідність використання оригіналів документів як об’єктів дослідження, а також докладно розглянуто питання відбору вільних, умовно вільних та експериментальних зразків почерку й підпису. Наукова новизна дослідження полягає в комплексному викладенні взаємозв’язку між якістю підготовки матеріалів і доказовою цінністю висновку експерта, а також у формулюванні практико-орієнтованих рекомендацій щодо забезпечення достатності, репрезентативності й інформативності порівняльних матеріалів. Практичне значення дослідження полягає в застосуванні його висновків і рекомендацій слідчими, прокурорами, адвокатами та суддями з метою оптимізації встановлення фактичних обставин у судовому провадженні й запобігання помилкам на етапі залучення судового експерта-почеркознавця.