Види й особливості дослідження слідів протиправного втручання в діяльність представників органів державної влади
| dc.contributor.author | Попов, Володимир | |
| dc.date.accessioned | 2026-02-25T10:08:40Z | |
| dc.date.issued | 2025 | |
| dc.description | Загалом кримінальну процесуальну діяльність здійснюють на підставі виконання низки стратегічних і тактичних завдань розслідування. Одним зі змістовних компонентів такої діяльності є доказування, яке традиційно ототожнюють з визначенням комплексу обставин, передбачених законодавцем у ст. 91 Кримінального процесуального кодексу України (далі — КПК України). Законодавчо закріплений обов’язковий перелік обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, деталізують і розширюють залежно від виду кримінального правопорушення, сформованої слідчої ситуації та низки інших обставин. Вагома кількість таких обставин стосується слідів кримінальної протиправної діяльності, які можуть мати різну природу У криміналістиці традиційно послуговуються словосполученням «сліди злочину». Концепція слідів ґрунтується на філософському принципі, відповідно до якого кожне явище спричиняє інше, утворюючи нерозривний причиново-наслідковий ланцюг, що свідчить про взаємозалежність усіх процесів, зокрема злочинних дій, які неминуче залишають сліди в навколишньому середовищі. Інакше кажучи, ідеться про зовнішнє інформаційне відображення злочинної події. Виявлення, фіксування та дослідження слідів злочину дає змогу реконструювати спосіб його скоєння, отримати відомості про особу правопорушника тощо. Це свідчить про існування стійкого зв’язку між самим діянням і його відбитком у навколишньому середовищі. Аналізування слідів злочину сприяє розумінню обставин події, а знання про характер і механізм злочинних дій, своєю чергою, допомагають ефективніше виявляти, локалізовувати й досліджувати відповідні сліди 2 . Тож під час провадження кримінальної процесуальної діяльності виникають завдання із виявлення, фіксування та дослідження слідів злочину. Водночас інформація як така може набути статусу доказу лише за умови її відповідності критеріям належності, допустимості та достовірності у кримінальному провадженні. Інформація в широкому розумінні охоплює як фактичні дані, так і знання про ці дані. Проте тільки ту її частину, яка є процесуально релевантною і здатною підтвердити або спростувати конкретні обставини кримінального провадження (кримінальної справи — під час судового розгляду), визнають доказовою. | |
| dc.description.abstract | Мета роботи — визначити типові сліди кримінально-протиправної діяльності, пов’язаної з утручанням у діяльність представників органів державної влади, окреслити їх особливості та способи дослідження. Досягненню поставленої мети сприяло застосування загальнонаукових (аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення), спеціальних і філософських методів (діалектичний, порівняльно-правовий, системно-структурний, прогностичний). Вивчення матеріалів кримінальних проваджень і судової практики дало змогу визначити типові джерела (носії) слідової інформації у кримінальних правопорушеннях, пов’язаних із утручанням у діяльність представників органів державної влади, поміж яких виокремлено: 1) документи, зокрема електронні (повістки про виклик, протоколи процесуальних дій, фотоматеріали, звуко- та відеозаписи події кримінального правопорушення або пов’язаної із нею); 2) цифрові сліди, відображені (збережені) у месенджерах, інформаційних системах, серверах електронної пошти й інших інформаційних системах, відеозаписах тощо; 3) інші речі матеріального світу, які виявлено на місці реалізації злочинного умислу (на місці події) і які зберегли на собі сліди кримінальної протиправної діяльності; 4) знаряддя і/або засоби, застосовані винними особами для реалізації злочинного умислу; 5) учасників відповідних суспільних відносин, які випадково або у зв’язку зі службовою діяльністю стали учасниками події кримінального правопорушення, пов’язаної зі втручанням у діяльність представників органів державної влади. Окреслено перспективи подальших досліджень у межах аналізованої проблематики. | |
| dc.identifier.citation | Попов, В. (2025). Види й особливості дослідження слідів протиправного втручання в діяльність представників органів державної влади. Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. Вип. 2 (39). С. 104—117. DOI: 10.32353/khrife.2.2025.08. | |
| dc.identifier.orcid | https://orcid.org/0009-0003-9020-9448 | |
| dc.identifier.uri | https://dspace.nncise.org.ua/handle/123456789/235 | |
| dc.language.iso | uk | |
| dc.publisher | Національний науковий центр «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» | |
| dc.subject | кримінальне правопорушення | |
| dc.subject | утручання в діяльність | |
| dc.subject | орган державної влади | |
| dc.subject | сліди кримінального правопорушення | |
| dc.subject | докази | |
| dc.subject | збирання доказів | |
| dc.title | Види й особливості дослідження слідів протиправного втручання в діяльність представників органів державної влади | |
| dc.type | Article |
Файли
Контейнер файлів
1 - 1 з 1
Вантажиться...
- Назва:
- 667-Article Text-1411-1-10-20250929.pdf
- Розмір:
- 286.53 KB
- Формат:
- Adobe Portable Document Format
Ліцензійна угода
1 - 1 з 1
Вантажиться...
- Назва:
- license.txt
- Розмір:
- 16.25 KB
- Формат:
- Item-specific license agreed to upon submission
- Опис:
