Використання спеціальних знань під час розслідування кримінальних правопорушень, учинених професійними учасниками судочинства

Abstract

Метою статті є з’ясування особливостей використання спеціальних знань під час розслідування кримінальних правопорушень, учинених професійними учасниками судочинства. Комплекс загальнонаукових, спеціально-юридичних та емпіричних методів забезпечив глибоке й усебічне дослідження проблеми. Розкрито процесуальні форми застосування спеціальних знань у досудовому розслідуванні, зокрема за допомогою призначення судових експертиз, залучення спеціалістів, проведення консультацій і користування цифровими технологіями. Проаналізовано типові види експертиз, які призначають у справах цієї категорії,— почеркознавчі, судово-медичні, психіатричні, технічні, відео- та звукозапису, а також окреслено потенціал нетипових форм досліджень (як-от семантико-текстуальних або психолінгвістичних). Виявлено тенденції до зростання ролі спеціальних знань у забезпеченні об’єктивності доказування, викритті фальсифікацій, верифікації результатів слідчих (розшукових) дій і визначенні меж допустимості доказів. Зроблено акцент на неприпустимості делегування експертам функцій правової оцінки, що суперечить процесуальній моделі кримінального провадження. Результати дослідження сприятимуть удосконаленню криміналістичних методик і нормативному врегулюванню форм залучення спеціальних знань для розслідування злочинів проти правосуддя, суб’єктами скоєння яких є професійні учасники судочинства