Оцінка висновків почеркознавчих експертиз у судовій практиці: критерії, проблематика зразків і шляхи вдосконалення

Abstract

Мета статті — обґрунтувати систему критеріїв оцінювання висновків почеркознавчих експертиз для застосування її в суді; проаналізувати наявні підходи до розуміння доказового значення висновків експертів у контексті судової практики. Для досягнення поставленої мети застосовано сукупність загальнонаукових і спеціальних методів. Проаналізовано чинне законодавство, яким урегульовано порядок призначення, проведення й оцінювання судових експертиз (зокрема, процесуальні кодекси України та спеціальні нормативні акти, що регламентують судово-експертну діяльність). Увагу акцентовано на судовій практиці застосування висновків почеркознавчих експертиз і основних проблемах, пов’язаних з їх оцінюванням: суперечливості результатів експертних досліджень, недостатньому аргументуванні висновків, формальному підході до їх сприйняття судами. Особливий акцент зроблено на вільному оцінюванні доказів судом і межах його реалізації в разі потреби у застосуванні спеціальних знань. Запропоновано систематизовані критерії (зокрема, відповідність застосованих методик сучасним науковим вимогам, повнота опису об’єктів дослідження, логічна послідовність викладення міркувань експерта, чіткість формулювання висновків, наявність альтернативних гіпотез, а також узгодженість висновку з іншими доказами у справі), які стануть у нагоді суддям, адвокатам, прокурорам та іншим учасникам процесу для оцінювання якості висновків за почеркознавчими дослідженнями. Правники, які стикаються з необхідністю критичного аналізу висновків експертів у процесі доказування, можуть скористатися викладеними тут напрацюваннями як методичним орієнтиром. Порушено питання нагальної потреби в підвищенні кваліфікації суддів у частині оцінювання спеціальних знань і у виробленні єдиних підходів у судовій практиці до застосування висновків експертів як доказів.