Адміністративно-правова природа спортивного арбітражу

Abstract

Спортивний арбітраж відіграє важливу роль у врегулюванні спортивних правовідносин, забезпечуючи захист прав учасників спортивної діяльності та контроль за дотриманням правил у сфері спорту. Водночас його правова природа залишається дискусійною через поєднання приватноправових і публічно-правових засад функціонування. Мета статті полягає у поглибленні наукових підходів до розуміння адміністративно-правової природи спортивного арбітражу, уточненні його сутнісних ознак та визначенні ролі у забезпеченні належного врядування у сфері спорту. У дослідженні застосовано системно-структурний, formalно-юридичний, порівняльно-правовий та класифікаційний методи. Обґрунтовано, що спортивний арбітраж не обмежується функцією альтернативного вирішення спорів, а здійснює контроль за законністю та обґрунтованістю рішень спортивних організацій. Запропоновано класифікацію спортивних арбітражів за територіальною юрисдикцією, строками функціонування, видами провадження та характером повноважень. Визначено основні аспекти його адміністративно-правової природи, серед яких контроль за реалізацією делегованих повноважень спортивних організацій, перевірка дисциплінарних санкцій, забезпечення дотримання публічного порядку та участь у формуванні системи lex sportiva. Встановлено, що спортивний арбітраж є самостійним багатофункціональним інститутом, який поєднує механізми приватноправового врегулювання спорів із елементами публічно-правового контролю. Його діяльність сприяє забезпеченню балансу між автономією спортивного руху та дотриманням загальнообов’язкових правових стандартів, а також розвитку сучасної системи спортивного права. Окремо проаналізовано нормативно-правове підґрунтя спортивного арбітражу в Україні, що охоплює Закон України «Про фізичну культуру і спорт», Закон України «Про третейські суди», Закон України «Про міжнародний комерційний арбітраж» та Закон України «Про запобігання впливу корупційних правопорушень на результати офіційних спортивних змагань», та виявлено системні прогалини у їх взаємодії щодо регулювання арбітражних процедур у сфері спорту.