Внутрішнє переконання експерта: судово-ветеринарний аспект

Abstract

За допомогою загальнонаукових і спеціально наукових методів окреслено проблемні аспекти феномена внутрішнього переконання експерта (зокрема, судово-ветеринарного) і запропоновано шляхи їх розв’язання. Доведено, що ця категорія є елементом незалежності та безпосередності дослідження ознак і властивостей об’єкта з метою з’ясувати фактичні дані й обставини справи (провадження). Сформульовано авторську дефініцію поняття «внутрішнє переконання експерта», виокремлено його ознаки й чинники, що впливають на його формування. Запропоновано механізм мінімізації впливу суб’єктивізму на судово-експертну діяльність і на складання висновку експерта. Розкрито структуру внутрішнього переконання експерта й акцентовано увагу на тому, що в ній доцільно виокремлювати гносеологічні, психологічні, етичні, моральні та правові складники. Розглянуто напрями реалізації цього феномена в судово-експертній діяльності. Аргументовано, що під внутрішнім переконанням судового експерта слід розуміти стан його свідомості та почуттів, що є результатом розумової суб’єктивної діяльності у процесі проведення експертного дослідження й оцінювання ознак і властивостей матеріальних та матеріалізованих об’єктів із метою з’ясувати фактичні дані й обставини справи (провадження) за конкретною експертизою, коли він уважає стан наданих на дослідження об’єктів придатним, а їхню кількість достатньою для надання обґрунтованого й об’єктивного висновку; упевнений у його правильності, не сумнівається в безпомилковості свого рішення та готовий діяти відповідно до нього.