Використання спеціальних знань під час розслідування терористичних актів

Abstract

Проаналізовано ґенезу, сутність та тенденції розвитку тероризму як соціально-політичного явища й напрямку злочинної діяльності на різних етапах його становлення. Виокремлено чинники та передумови, що визначають наростання небезпеки тероризму в сучасних умовах. Акцентовано увагу на потенційному новому прояві терористичної діяльності, а саме використанні кібернетичного простору для посилення впливу деяких інших фізичних загроз або актів тероризму. Розглянуто проблемні питання вчення про криміналістичну характеристику злочину та проаналізовано підходи, що є в науковій літературі щодо розуміння сутності зазначеної категорії, її складу та практичної значимості в розслідуванні та розкритті аналізованих злочинів. Зазначається, що криміналістична характеристика злочинів відіграє не лише інформаційну роль, а й дає можливість розробити основні принципи їх розслідування, які слугують вихідною теоретичною базою для формування окремої криміналістичної методики, а, отже, й розроблюваних методичних рекомендацій щодо прогнозування використання спеціальних знань у відповідній галузі. Наводиться авторське визначення криміналістичної характеристики терористичного акту. З урахуванням специфіки аналізованих злочинів у структурі криміналістичної характеристики терористичних актів виокремлено та докладно проаналізовано її основні структурні елементи: спосіб злочину; типові властивості і ознаки особи терориста та терористичної групи; місце, час та обстановку злочину; типові сліди терористичної діяльності. Розглянуто історичні витоки та етимологічну сутність інституту спеціальних знань у кримінальному судочинстві, а також сучасні інноваційні технології у сфері криміналістичного та судово-експертного дослідження, що можуть застосовуватися у тому числі в цілях найбільш ефективної протидії терористичним злочинам. Визначено основні форми використання спеціальних знань під час розслідування терористичних актів за ознакою їх процесуальної регламентації.