Особливості виявлення та нейтралізації протидії на початковому етапі розслідування
Вантажиться...
Дата
Автори
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник/консультант
Члени комітету
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Національний науковий центр «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса»
Анотація
The purpose of this article is to reveal specifics of identifying signs of a criminal offense and neutralizing counteraction at the initial stage of the pre-trial investigation. Methodological research basis is a set of general scientific, special and philosophical methods of cognition, in particular dialectical, system-structural, functional-activity, comparative-legal one, as well as modeling, analysis and synthesis. It is generalized that initial stage of the pre-trial investigation is the most vulnerable to various forms of counteraction that is due to information uncertainty, time shortage and the need to make operational procedural decisions. It is determined that counteraction has a multi-level nature: it is implemented by influencing collecting evidence procedure, making procedural decisions and interpreting data obtained (by using manipulations with information, using procedurally permissible and extra-procedural mechanisms, behavioral strategies and institutional influence and other means aimed at complicating establishment of circumstances of criminal offense). It is substantiated that detection of signs of a criminal offense and neutralization of counteraction are interrelated procedures that operate within the framework of a single mechanism for forensic support of investigation. It is found that information counteraction (providing false information, initiating attachment of documents with dubious evidentiary value, involving unreliable informed persons), procedurally legalized forms of influence (appealing procedural decisions, manipulating procedural mechanisms), as well as institutional counteraction (impact on conducting forensic examinations) can significantly change the direction of evidentiary activity and increase the risk of making erroneous procedural decisions. It is proven that initial stage of the pre-trial investigation should be considered as an information-conflict space, within which framework evidence subject not only carries out cognitive activity, but counteracts active influence of interested persons. It was noted that timely diagnostics of manifestations of resistance, critical assessment of sources of information and the use of forensic tactical tools are the main conditions for ensuring investigation effectiveness and compliance with the principle of reasonableness of the terms of criminal proceedings.
Keywords: pre-trial investigation; initial stage; counteraction; neutralization of counteraction; detection of crime signs.
Мета статті — розкрити особливості виявлення ознак кримінального правопорушення та нейтралізації протидії на початковому етапі досудового розслідування. Методологічну основу дослідження становить сукупність загальнонаукових, спеціальних і філософських методів пізнання, зокрема діалектичного, системно-структурного, функціонально-діяльнісного, порівняльно-правового, а також моделювання, аналізу й синтезу. Узагальнено, що початковий етап досудового розслідування є найбільш вразливим до різних форм протидії, що зумовлено інформаційною невизначеністю, дефіцитом часу та необхідністю приймати оперативні процесуальні рішення. Визначено, що протидія має багаторівневий характер: її реалізують, впливаючи на процес збирання доказів, прийняття процесуальних рішень та інтерпретацію отриманих даних (застосуванням маніпуляцій з інформацією, користуванням процесуально допустимими й позапроцесуальними механізмами, поведінковими стратегіями й інституційним впливом та іншими засобами, спрямованими на ускладнення встановлення обставин кримінального правопорушення). Обґрунтовано, що виявлення ознак кримінального правопорушення та нейтралізація протидії є взаємопов’язаними процесами, які функціонують у межах єдиного механізму криміналістичного забезпечення розслідування. З’ясовано, що інформаційна протидія (надання неправдивих відомостей, ініціювання долучення документів із сумнівною доказовою цінністю, залучення недостовірно поінформованих осіб), процесуально легалізовані форми впливу (оскарження процесуальних рішень, маніпулювання процесуальними механізмами), а також інституційна протидія (вплив на проведення судових експертиз) здатні істотно змінювати напрям доказової діяльності й підвищувати ризик прийняття помилкових процесуальних рішень. Доведено, що початковий етап досудового розслідування доцільно розглядати як інформаційно-конфліктний простір, у межах якого суб’єкт доказування не лише здійснює пізнавальну діяльність, а й протидіє активному впливу зацікавлених осіб. Зауважено, що своєчасна діагностика виявів протидії, критичне оцінювання джерел інформації та застосування криміналістичних тактичних засобів є основними умовами забезпечення ефективності розслідування і дотримання принципу розумності строків кримінального провадження.
Мета статті — розкрити особливості виявлення ознак кримінального правопорушення та нейтралізації протидії на початковому етапі досудового розслідування. Методологічну основу дослідження становить сукупність загальнонаукових, спеціальних і філософських методів пізнання, зокрема діалектичного, системно-структурного, функціонально-діяльнісного, порівняльно-правового, а також моделювання, аналізу й синтезу. Узагальнено, що початковий етап досудового розслідування є найбільш вразливим до різних форм протидії, що зумовлено інформаційною невизначеністю, дефіцитом часу та необхідністю приймати оперативні процесуальні рішення. Визначено, що протидія має багаторівневий характер: її реалізують, впливаючи на процес збирання доказів, прийняття процесуальних рішень та інтерпретацію отриманих даних (застосуванням маніпуляцій з інформацією, користуванням процесуально допустимими й позапроцесуальними механізмами, поведінковими стратегіями й інституційним впливом та іншими засобами, спрямованими на ускладнення встановлення обставин кримінального правопорушення). Обґрунтовано, що виявлення ознак кримінального правопорушення та нейтралізація протидії є взаємопов’язаними процесами, які функціонують у межах єдиного механізму криміналістичного забезпечення розслідування. З’ясовано, що інформаційна протидія (надання неправдивих відомостей, ініціювання долучення документів із сумнівною доказовою цінністю, залучення недостовірно поінформованих осіб), процесуально легалізовані форми впливу (оскарження процесуальних рішень, маніпулювання процесуальними механізмами), а також інституційна протидія (вплив на проведення судових експертиз) здатні істотно змінювати напрям доказової діяльності й підвищувати ризик прийняття помилкових процесуальних рішень. Доведено, що початковий етап досудового розслідування доцільно розглядати як інформаційно-конфліктний простір, у межах якого суб’єкт доказування не лише здійснює пізнавальну діяльність, а й протидіє активному впливу зацікавлених осіб. Зауважено, що своєчасна діагностика виявів протидії, критичне оцінювання джерел інформації та застосування криміналістичних тактичних засобів є основними умовами забезпечення ефективності розслідування і дотримання принципу розумності строків кримінального провадження.
Опис
Бібліографічний опис
Таркан, О. (2026). Особливості виявлення та нейтралізації протидії на початковому етапі розслідування. Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. Вип. 1 (42). С. 76—92. DOI: 10.32353/khrife.1.2026.06.
